У невеличкому Проскурові найпопулярнішими професіями були ремісник і торговець. Останні власноруч виробляли товар і пропонували проскурівчанам на торгах чи ярмарках. Кожен мав свою справу, якою заробляв на життя. Одні ремісники робили взуття чи шили одяг, інші – трудились на залізниці або ж виготовляли бочки чи збрую до коня.
Отримували ремісники не так багато. Як розповідає провідний науковий співробітник обласного краєзнавчого музею, історик Сергій Єсюнін, це було 15-20 рублів на місяць.
Забезпечували до смерті
За словами історика, найпрестижнішу професію мали державні службовці. На той час – це всі чиновники, які працювали в управліннях та владних структурах. «Елітою», крім них, вважались ще вчителі, військові і лікарі.
- Держава давала їм постійну роботу. Чиновники тоді поділялись на 14 категорій, це називалось «табель о рангах». Згідно нього, прослуживши 2-3 роки в одному розряді, отримували поступово наступні. Вони мали більше грошей, плюс нараховувалась хороша пенсія, - каже історик.
Чиновник або ж вчитель отримував тоді 100-200 рублів. Окрім того, службовців забезпечували форменим одягом. Пільг тоді не було. Але, наприклад, компенсували проїзд, коли доводилось їхати у службових справах.
Місце проживання змінювали часто. У Проскурові могли жити 3-5 років, а тоді за призначенням поїхати в інше місто чи губернію. Відправляли не з пустими руками - щомісячно платили по 50 рублів. На такі гроші у той час можна було винайняти трикімнатну квартиру. Модним тоді було мати чотири, а то й п’ять кімнат в помешканні.
Бавили дітей і чекали чоловіка
Жінки Проскурова в переважній більшості були домогосподарками. Працюючих і тих, хто прагнув до самореалізації, було мало. Деякі влаштовувались швачками і кухарками. Отримували мізер – від 7 до 15 рублів на місяць. На той час це була найнижча зарплатня. Щоправда, їх забезпечували харчуванням.
Якщо ж чоловік мав статус, то майже у 100% дружина сиділа вдома.
- Родини були досить великими. 4-5 дітей – це було нормально. Треба дивитись за дітьми, за домом, годувати чоловіка. На підприємствах і держслужбі жінок не було.
- Могли працювати у жіночих школах та училищах, - розповідає Сергій Єсюнін.
Також у Проскурові успішно діяли різні підприємства і заводи. На цукрозаводі працювало близько півтисячі робітників. Популярною була робота на залізничному депо. Охочим платили по 60 рублів на місяця.
Непогано могли заробити і працівники фото друкарень. Адже одна світлина коштувала в межах трьох рублів. До слова, кілограм м’яса можна було купити за 15 копійок, а буханець хліба – за 3-4.
«Пікантною» професією були проститутки. Повії на той час були легальними. Вони реєструвались у тодішній поліції.
- В Проскурові в 1897 році було 14 повій. В статистичних даних було зазначено, що з них 13 жінок і один чоловік. Можливо, той, хто ними керував. Всі проходили медкомісії, - розповідає Сергій Єсюнін.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Николай Николаев
Jar Kordon reply Николай Николаев