«Подібного більше немає ніде»: розповідаємо про незвичні надгробки на Хмельниччині

«Подібного більше немає ніде»: розповідаємо про незвичні надгробки на Хмельниччині
«Подібного більше немає ніде»: розповідаємо про незвичні надгробки на Хмельниччині Фото - Україна Інкогніта
  • Від витонченого каррарського мармуру до унікальних хрестів у лісах.

  • Розповідаємо про незвичні надгробки в Хмельницькій області, повз які не проходять історики і мандрівники.

Кладовища зберігають історію не лише окремих людей, а й цілої культури. Доказ цього – давні надгробки та меморіальні пам’ятки Хмельниччини, серед яких є справжні загадки для істориків.

Так, у попередньому матеріалі ми розповідали про відомих людей, які поховані на Хмельниччині. Цього разу зібрали добірку незвичних надгробків і пам’ятників в області, деякі з яких є унікальними для всієї України. Більше про них – дізнавайтеся в матеріалі далі.

Мармуровий надгробок Лаури Пшездзецької (Кам’янець-Подільський)

Фото - Україна Інкогніта

У кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла зберігається один із найвідоміших мармурових надгробків України. Його у 1876 році в Римі створив скульптор Віктор Бродзький.

Лаура була донькою подільських магнатів Пшездзецьких із Чорного Острова. На 21-му році життя дівчина померла від туберкульозу хребта, спричиненого травмою. Останні дні вона провела в італійському місті Торре-дель-Греко, куди батько відвіз її на лікування, і там померла 23 червня 1874 року. Невдовзі її тітка замовила в Римі скульптуру на спомин про племінницю.

Робота з білого каррарського мармуру настільки деталізована, що створює ілюзію живого тіла: дівчина ніби спить, укрита тонким покривалом, складки якого здаються прозорими. Поруч із надгробком також встановлені бюсти її родичів.

«Чумний хрест» із загадковим отвором (с. Зеленче, Кам’янець-Подільський район)

Фото - Україна Інкогніта

Поблизу села Зеленче, на краю Нестеровецького лісу, краєзнавці команди «Україна Інкогніта» спільно з дунаєвецьким дослідником Олександром Романюком виявили рідкісний позацвинтарний надгробок 1719 року. Півтораметровий кам’яний хрест стоїть на місці, де колись, імовірно, був хутір, мешканців якого забрала пошесть.

На камені вдалося розшифрувати частину епітафії, що свідчить про епідемію чуми. У центрі хреста є нескрізне заглиблення: подібні отвори дослідники раніше фіксували переважно на давніх єврейських мацевах.

Кам’яні чумні хрести того часу – велика рідкість, – вважають історики. Адже під час епідемій померлих ховали просто біля хат, щоб не розносити інфекцію, а ставити дорогі кам’яні пам’ятники часто не було нікому, бо вимирали цілі родини. 

До цієї знахідки на Хмельниччині був відомий лише один надгробок жертви чуми 1719 року – на могилі Григора Кадона в селі Кам’янка біля Сатанова.

Фото - Україна Інкогніта

Сакральний «грот» з уламків надгробків (Сатанів)

Фото - Україна Інкогніта

На старому католицькому кладовищі в Сатанові могили розташовані надзвичайно щільно, бо у радянський час сюди звозили вцілілі пам’ятники зі знищених ділянок. Біля статуї Діви Марії місцеві облаштували незвичну композицію – так званий «грот». Огорожею для нього слугують фрагменти старих розбитих надгробків і хрестів, а поруч стоїть збірний пам’ятник, складений із трьох кам’яних частин від різних могил.

-У 1990-х роках тут хотіли реалізувати проект «Християнського парку» зі встановленням у ньому різноманітних сакральних фігур. Тоді надгробки з горішньої частини й перенесли на нижню, але проект так й не реалізували, – повідомляє Україна Інкогніта.

Хрест із графіті паломників (с. Лісоводи, Хмельницький район)

Фото - Україна Інкогніта

На цвинтарі в селі Лісоводи дослідники «України Інкогніта» зафіксували кам’яний надгробок середини XIX століття, який досі залишається загадкою для істориків. За формою це типовий для Поділля селянський хрест, але вся його поверхня вкрита продряпаними позначками паломників: на камені налічили 17 різноманітних хрестиків.

Зазвичай паломники залишали такі знаки у святих місцях на пам’ять про відвідини та для «підсилення» молитви. На цвинтарних надгробках подібні графіті в Україні більше ніде не зафіксовані.

- Власне сам по собі хрест, досить тривіальний для надгробків середини ХІХ ст. цієї  частини Поділля. Загадковими є продряпані на його поверхні позначки паломників у вигляді різноманітних хрестиків (усього 17 шт.). Такі прочани, зазвичай, залишали у святих місцях, на знак їх відвідин та для підсилення молитви. Подібних графіті на хрестах-надгробках більше немає ніде, – повідомляє Україна Інкогніта.

Читайте також: Склеп на 54 труни та 200 років історії: на Хмельниччині дослідили унікальне кладовище (ФОТО)

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналістці гривнею
...
Олександра РИСКАЛЬЧУК - авторка цього матеріалу. Ви можете подякувати їй та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google

keyboard_arrow_up