Музей розташований у мікрорайоні Ракове.
Його створив хмельничанин Євгеній Гук 10 років тому.
Власник музею не тільки показує експонати, а й цікаво про них розповідає.
Вже з десяток років у Хмельницькому працює приватний Музей еволюції мін. Там представлені не тільки міни, а й зброя, інструменти, одяг, вимірювальна апаратура та все, що пов’язано із саперною справою. Засновником та власником музею є хмельничанин Євгеній Гук. Він є колишнім офіцером та сапером за освітою. Ми побували у музеї та поспілкувалися з власником. Розповідаємо, що там є та як ви туди можете потрапити.
Музей еволюції мін розташований на вулиці Героїв АТО, 19/1. Це будівля торгового центру «Пелікан». Приміщення музею — це невелика кімната. Те, що тут багато експонатів, помітно відразу — деякі з них навіть складені один на один. Протилежна стіна від входу має ніші з підсвіткою, в яких є манекени військових у повній амуніції. Стіна ліворуч від входу зображує Кремль, що символізує Москву. Стіна праворуч стилізована під мечеть, яка виступає символом Кабулу, столиці Афганістану. Разом така композиція символізує протистояння сил у період війни в Афганістані.
Такий дизайн обрали зовсім не випадково. За словами Євгенія Гука, у цьому приміщенні 2005 року створили кімнату афганської слави. 2010 року хмельничан вже збирав експонати для музею, хоча на той час ще не усвідомлював, що це буде музей — просто шукав різноманітні речі, пов’язані з саперною справою. Крім того, Євгеній Гук і сам брав участь у війні в Афганістані.
— Одна з моїх найбільш правильних ідей тоді — це створення на чорному фоні жіночих хустинок. З афганської сторони — мусульманських, з протилежної сторони — слов’янських. Це такі ж жіночі хустини на чорному фоні. На чорному фоні означає скорботу матерів. Тому що війни закінчуються, а мами залишаються без дітей, і звісно, діти без батьків, — розповідає Євгеній Гук про оформлення свого музею.
Хмельничанин розповів, що повністю його музей називається дещо інакше, а саме «Хмельницький музей еволюції мін „Тротил“». Саме така назва буде вказана на вивісці, яку невдовзі встановлять над входом. Серед актуальних проблем музею, за словами власника, — приміщення. Зараз воно є занадто малим, і він шукає інше. У міськраді пропонують йому варіанти розміщення, проте вони його не задовольняють. Це або підвальні приміщення, або горища, які не відповідають формату музею. Євгеній Гук також розповів, що він співпрацює з туристичними агентствами, які включатимуть його музей у тури містом.
Власник музею розповідає багато та цікаво. З цього відразу помітно захоплення саперною справою та всім, що цим пов’язано. Сам він зазначив, що може говорити дві години про будь-який з експонатів, яких у музеї чимало. Євгеній Гук не знає достеменно, скільки їх тут. Хоч музей і пов’язаний з вибухівкою, справжніх вибухових речовин у ньому немає. Тут представлені як навчальні міни, так і справжні, з яких вибухівку вилучили.
До слова, хмельничанин займається не тільки збором експонатів, а й їх підготовкою до показу. Наприклад, він очищає предмети, оскільки вони можуть бути брудними чи іржавими. Найстарішому експонату тут — 124 роки. Це книга про саперну справу 1897 року. Є шанцевий інструмент, виготовлений у 1890-х роках. Найстаріші міни виготовлені до Першої світової війни, тобто перед 1914 роком. Представлені боєприпаси часів СРСР. Так, є унікальна міна Т-4, виготовлена 1932 року. Боєприпаси є не тільки радянські, а й виготовлені в інших країнах, до прикладу, в Німеччині, Італії, США, Афганістані та Пакистані. Серед найновіших — привезені з українського Сходу гранатомети і міни, розписані петриківським розписом.
Євгеній Гук є сапером за освітою. Свого часу він навчався у Кам’янець-Подільському училищі, а служив у повітряно-десантних військах. Це призвело до того, що він почав збирати речі, пов’язані із саперною справою. Він розповів, що в уяві багатьох людей робота сапера асоціюється з розмінуванням. Втім, це зовсім не так.
Окрім розмінування, сапери займаються й багатьма іншими речами — встановленням мін, маскуванням військових об’єктів та техніки, налагодженням переправ та мостів, обладнанням позицій для наступу та оборони, пошуком та постачанням води.
— Головна мета створення музею — це збереження життя українців. Перебуваючи тут, у стінах цього музею, можна дізнатися, як себе правильно поводити, як це потрібно обгородити, куди потрібно подзвонити, як це потрібно позначити на місцевості, щоб туди люди не потрапили і так далі. Серед тисячі людей, можливо, одному це знадобиться колись. Але ми знаємо, що цей один раз збереже чиїсь життя, — розповів Євгеній Гук.
Серед відвідувачів музей є і школярі, і волонтери, і військові. Свого часу тут був навіть міністр оборони України Михайло Коваль, який обіймав посаду у 2014 році. Вхід у музей безкоштовний, але відвідувачі можуть залишати пожертви у скриньці. Поряд із нею журнал відвідувачів, куди можна записати свій відгук. Перед відвідуванням потрібно домовитися із власником за телефонами 067 482 7844 або 093 605 2483. Переглядайте фото з музею та дізнавайтеся про експонати з підписів під зображеннями.
Читайте також: У Хмельницькому створять експозицію, присвячену Холодній війні: що там буде
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.