Таємні засідання масонів: історія будинку на Проскурівського підпілля, який знесли

Фото зі сторінки Віртуальний музей міста Хмельницького у Facebook

• Місцеві подейкували, що в будинку проводили таємні масонські зібрання.

• Це виявилося правдою. 

• Розповідаємо про все детальніше в цьому матеріалі.

На місці цього будинку, що на Проскурівського підпілля, наразі розташований «Кредобанк». А той, що був перед ним – знесли наприкінці 1990-х. Історики дослідили, що його стіни приховували таємниці. Розгадати які до цього часу так і не вдалося. 

Таємні зібрання проскурівських масонів

Будинок на тому місці, наприкінці 19 століття, звів один з найбагатших проскурівських купців – Давид Ніренберг. На початку 20 століття він прибудував до свого будинку, що розташовувався на Проскурівського підпілля, приміщення без вікон. Зовні воно було схоже на вежу. Тоді в місті стали ширитися чутки, що там збирається таємне товариство. Це виявилося правдою. 

- Є відомості, що Ніренберг вступив до однієї з масонських лож, до якої, незабаром, приєдналися ще декілька представників проскурівської еліти. Зокрема, відомо про існування у 1817–18 роках ложі «Мінерва» в містечку Буцнівці, зараз це село Буцні. Також у цей час у складі петербурзького масонського союзу «Астрея» діяла в Кам’янці-Подільському ложа «Полум’яна зоря» та ложа «Озиріс». Доля подільських лож була аналогічною з долею інших лож Російської імперії — їхні сліди губляться після заборони масонства у 1822–26 роках. Проте на початку ХХ століття на Поділлі масонство відновило свою діяльність — ложі з’явились у Кам’янці-Подільському, Вінниці та Проскурові, – повідомляють у Віртуальному музеї міста Хмельницького.

Так, проскурівські масони, до яких належав Давид Ніренберг, спершу проводили таємні засідання по черзі, на квартирах один в одного. А вже після будівництва нового приміщення – збиралися там, на Проскурівського підпілля. Історики стверджують, що відомостей про рішення, які приймали на таємних радах – немає. Однак саме на них відбувався перерозподіл сфер впливу між проскурівськими заможними людьми в сфері торгівлі та промисловості. 

Хто керував торгівлею і промисловістю в Проскурові?

На початку 20 століття майже вся велика торгівля і промисловість у місті була зосереджена в руках трьох сімейств: Маранців, Мозелів і Гальпериних. Однак, приблизно у 1908-1910 роках, у життя Проскурова вривається «нова хвиля» підприємців. Саме вони за короткий проміжок часу завоювали провідні позиції в економіці. 

- Серед таких людей був Ілля Левинзон, який викупив у 1910 році цукровий завод у Маранців, молочну ферму у Мозелів, прибравши до того ж у свої руки торгівлю мануфактурою й бакалією. Також Елем-Нисан Рабинович, який побудував першу в місті електростанцію, організував торговий дім «Електра» і став монополістом у сфері енергопостачання. У ці ж роки встав на ноги купець Михайло Шильман, який почав свій бізнес із того, що увійшов у спільне володіння паровим млином Маранца. Згодом, Шильман побудував солодовий завод, друкарню «Порядок» та фабрику столярних виробів, – зазначено в спільноті. 

Історики дослідили, що перед таким «революційним» перерозподілом, проскурівські масони провели попередню роботу. Адже Ніренберг побудував у 1903 році великий будинок на центральній вулиці. Він надав його для потреб потужного Південно-Російського банку, який вважають пов’язаним із діяльністю масонських лож імперії. Таким чином був завданий удар чисельним малим банківським конторам. 

Крім того, через вигідну систему кредитування, запропоновану банком, уже через 3-4 роки з цією установою «пов’язали» майже весь середній прошарок проскурівських купців та міщан. 

Також аналіз матеріалів з численних джерел демонструє, що Ніренгберг притягнув до влади так званого «свого» міського голову — відставного капітана Павла Дорошкевича. Він керував містом два терміни, у 1908–1916 роках.

- Нічого поганого для Проскурова та звичайних проскурівчан подібний перерозподіл не приніс, навпаки, – розвиток міста у 1908–16 роках став більш прогресивним та динамічним. Підкреслимо, що документально довести діяльність проскурівських масонів нині практично неможливо. Весь хід подій відтворений за непрямими свідченнями, спогадами та аналізом різних джерел початку ХХ століття, – додають у Віртуальному музеї.

Таємничиий будинок Ніренберга пізніше був відомим серед хмельничан, як одне з приміщень станції швидкої допомоги. А вже наприкінці 1990-х його знесли.

Читайте також: Січень в Хмельницькому: що відбувалося в місті в різні роки

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.