Від старого Проскурова в місті залишилося повно цікавих архітектурних пам'яток. Всі вони - поруч. Щодня ми проходимо вулицями, бачимо їх та майже нічого про них не знаємо. Історик та краєзнавець, корінний проскурівчанин Ігор Западенко розповів про найдавніші будівлі Хмельницького, які "дихають" столітньою історією. Ми відібрали ТОП 5.
Собор Різдва Пресвятої Богородиці - найдавніша церква і найбільш стародавня будівля, яка збереглася від старого міста. Як каже краєзнавець Ігор Западенко, старі проскурівчани з покоління у покоління переповідають, що раніше на цьому місці стояла дерев’яна церква. З блискавки, яка влучила у неї, розпочалась велика пожежа 1822 року. Тоді вона знищила весь тогочасний Проскурів.
- На той час у всьому місті було лише чотири кам’яних будівлі. Вік найдавнішої архітектурної пам’ятки нашого міста сягає лише 1837 року. Тут на початку ХХ століття служив вікарний єпископ Проскурівського вікарства Валеріан Рудич - соратник патріарха Тихона, того, який у 1918 році відкрито проголосив анафему більшовикам, - розповідає Ігор Западенко.
У радянські часи церкву Різдва Богородиці багато разів закривали і відкривали на короткий час. Її будівля передавали машинно-тракторній станції, під склад або архів. У 1980-х роках її перелаштовували під музей релігії, музей міста Хмельницького, планетарій і навіть під… мотоциклетний атракціон “Вертикаль”. Усі ці проекти «провалились». Була навіть спроба зробити в храмі розважальний заклад. Про це зараз нагадує внутрішній балкон, який охоплює по колу приміщення церкви.
В роки окупації залишки цього будинку розібрали. Триповерхову будівлю на перехресті Проскурівської та Проскурівського підпілля досі вважають найкращим залишком старого міста. Це і є будинок провізора або підприємця-аптекаря Деревоєда. Історики кажуть, свого часу його можна було вважати проскурівським хмарочосом. Бо на початку ХХ століття в місті не було будинків з поверхами вище п’ятого. Два поверхи були виділені для помешкань, перший – для комерції. Четвертий поверх «виріс» лише у 1960-х роках. В будівлі збереглись підвали з арочними склепіннями. Подейкують, що так виникла легенда про підземні ходи, якими можна пройти під Проскурівською від початку до кінця.
Історики кажуть, що на початку XX століття Проскурів був на хвилі економічного підйому. Тут була залізниця, різні фабрики і розвинена торгівля. Купець Сімха Вассерман перед Першою Світовою війною збудував у Проскурові найкращий на той час готель і назвав його “Континенталь”. Як говорить Ігор Западенко, в кращі роки тут були просторі номери, широкі сходи, електрика і навіть водогін та холодною і гарячою водою. При тому, коли все місто ще не мало регулярного водопостачання.
- Сімха Вассерман разом з Бейрішем Ашкеназі, власником чавуноливарного заводу у сусідньому кварталі, схитрували: замість окремої котельні, воду нагрівали у… “гарячому” цеху на цьому заводі. І ще в одному схитрував Вассерман. Готель був побудований на три поверхи, а проект, який купцем було подано до проскурівської міської думи на затвердження, мав про людське око лише два. Відома й у наш час ситуація… Архівну копію справжнього проекту “Континенталю” можна побачити у музеї-студії фотомистецтва, який нині знаходиться тут на першому поверсі, - додає Ігор Западенко.
В ресторані “Слон” грали в карти (Проскурівська, 15)
У 1900-х роках Проскурів мав не такий занедбаний вигляд, яким його описували. Ресторанів в місті було дев’ять. На звання найкращого тоді претендував “Слон”. Разом з однойменним готелем він знаходився навпроти фешенебельного будинку Деревоєда. Як припускають краєзнавці, назва ресторану «Слон» ймовірно пов’язана з модою на екзотику. Існує й легенда, що колись над входом до закладу був балкон, який спирався на балки у вигляді слонячих бивнів. Але жодного підтвердження в архівах так і не знайшли. В ресторані була навіть VIP-частина, де збирались азартні картярі.
На рубежі XIX-XX століття місто тут майже закінчувалося. Далі була залізнична колія та переїзд, а за ним - далі була залізнична колія та переїзд, за ним - передмістя “Кавказ”. На Схід - залізнична станція і тодішні міські новобудови, які називалися “Новий план”.
В будівлі розташовувалась Проскурівська поштово-телеграфна контора. А залізничний переїзд на вулиці Франка, де колись зупинялись потяги і розвантажували пошту, називався Поштовим переїздом. Один з найяскравіших будинків зафіксували на старовинній поштовій листівці Проскурова.
Вид будинку поштово-телеграфної контори, як одного з найпримітніших у Проскурові, зафіксовано на одній з старовинних поштових ливтсівк міста.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Nadia Bodnarchuk