Транспорт з 90-х: історія хмельницьких «пижиків»

Юлія Васільєва

фото: "Історія Проскурова"

Перші маршрутки виїхали на вулиці міста 17 жовтня 1997 року.
Вони працювали на 3 маршрутах у кількості 10 одиниць.
Звідки походять «пижики», чому їх так називають – у нашому матеріалі.

У 90-х та 2000-х вулицями міста курсували «пижики» – маршрутні транспортні засоби. Працювати почали 17 жовтня 1997 року – це були перші маршрутки в Хмельницькому, до цього курсували лише тролейбуси та автобуси. Розповідаємо детальніше.

Історія «пижиків» та як вони з’явилися на вулицях Хмельницького

У 1981 році французи випустили модель commercial-фургона Peugeot J9, яка мала замінити застарілу J7. Машина вийшла настільки вдалою та витривалою, що турецький автовиробник Karsan придбав ліцензію на її збиранні. Турецька компанія випускала ці машини до 2010 року, постійно модернізуючи їх під свої потреби, зокрема роблячи з них міські маршрутки.

Назва «пижики» походить від моделі маршрутки – Peugeot («Пежо»). Назва так закріпилася, що навіть «Богдани» та «Еталони», які пізніше курсували вулицями міста, теж називали «пижиками». І не лише в місті над Бугом, так само було й у Франківську, Тернополі та Львові.

До кінця 90-х років пасажирів перевозили виключно великі комунальні тролейбуси та автобуси. 17 жовтня 1997 року на вулиці Хмельницького вперше виїхали приватні перевізники на компактних Peugeot Karsan J9. Особливо важливими вони були для районів, куди тодішній громадський транспорт діставався гірше – зокрема Лезневого та Гречан.

Перші 10 «пижиків» працювали на трьох напрямках:

Примакова (нині – Староміська) — Раково (3 одиниці);
Примакова (нині – Староміська) — Лезневе (3 одиниці);
Катіон — Автовокзал-1 (4 одиниці).

Як вказано на сторінці «Історія Проскурова», пасажирів зустрічали водії в костюмах і краватках. Вартість проїзду становила 40 копійок.

В салоні вміщалось до 50 пасажирів, сидячих місць – 14 й одне для водія. Від підлоги до стелі – лише 178 см, тому високим людям доводилося їхати в напівзігнутому положені.

Цікаві факти про «пижик»:

Двері, які ніколи не закривалися: передні двері водія робили розсувними, щоб поштарі у Франції не витрачали час на відчинення. Влітку в Хмельницькому це була «фірмова система кондиціонування» – водії просто їздили з повністю відчиненими дверима на повній швидкості.
Люки як порятунок від задухи: оскільки салон переробляли з вантажного фургона вже в Туреччині, нормальної вентиляції там не було. Порятунком стали величезні скляні або пластикові люки в даху, які в спеку відкривали «за напрямком руху», створюючи всередині справжній аеродинамічний тунель.
Транспорт-конструктор: французи спроєктували J9 так, щоб його можна було зібрати з мінімумом складного обладнання. Саме тому турецький завод Karsan виготовляв їх майже 30 років поспіль без особливих змін – конструкція була настільки простою, що зламати там щось було практично неможливо.
Француз з японським серцем: останні рестайлінгові моделі (Karsan J9 Premier 2006 року) мали кузов від Франції, збірку від Туреччини, а от двигун їм поставили японський – 2.8-літровий турбодизель Isuzu.
Тест на гнучкість: Через низьку стелю оригінального фургона пасажирам високого зросту доводилося пересуватися салоном у напівзігнутому стані («позою креветки»). Втім, саме це робило «пижики» легендарно місткими: у «час пік» туди вміщалось вдвічі більше людей, ніж передбачено паспортом. 😅
Легендарний статус у Туреччині: У себе на батьківщині в Туреччині Karsan J9 – це такий самий культовий символ 90-х, як у нас. Про них знімають гумористичні скетчі, малюють картини та навіть роблять колекційні машинки, адже саме J9 вирішив проблему транспорту у Стамбулі та Анкарі.