Рекет, наркоманія та «несуни». Якою була злочинність на Хмельниччині у 1990 році

Перекупники на хмельницькому вокзалі у 1990-х. Фото з Facebook-спільноти «Історія Проскурова»

• На початку 1990-х СРСР ще існував, але впевнено прямував до свого кінця.

• Зростали злочинність, дефіцит та безробіття.

• Тим часом влада намагалася взяти ситуацію під контроль.

• І водночас окремі ради «прикривали» своїх депутатів від правосуддя.

Кінець 1980-х років та початок 1990-х був своєрідним «перехідником» між СРСР та незалежною Україною. Останньої формально ще не було, а Союз доживав останні роки. Тривала перебудова, республіки приймали декларації про державний суверенітет, а соціалістичний лід поступово доживав останніх років.

Вже у цей період набирала обертів економічна криза та зростала злочинність. Питання останньої обговорювали під час однієї з останніх «радянських» сесій Хмельницької обласної ради, яка відбулася у січні 1991 року. Журналіст vsim.ua переглянув матеріали пленарного засідання 9 січня, які зберігаються у Державному архіві Хмельницької області.

Одним із питань, яке тоді обговорювалося, був стан злочинності в області. Своїм рішенням «Про невідкладні заходи по зміцненню законності  і правопорядку в області» депутати констатували, що ситуація стає все складнішою (оригінальний правопис збережено):

— Зростає злочинність серед неповнолітніх, групова та рецидивна. Збільшилась кількість навмисних вбивств, тяжких тілесних пошкоджень, згвалтувань, грабежів, розбійних нападів та інших видів злочинів. Скоєні злочини відзначаються зухвалістю, жорстокістю та агресивністю. Послаблено боротьбу з пияцтвом, алкоголізмом, самогоноварінням. Поширюється наркоманія. Серед осіб, яки вчиняють злочини, дедалі більша питома вага осіб, які ніде не працюють і не навчаються. Росте злочинність в сфері економіки і спекуляція. Сталий характер мають порушення в системі торгівлі.

Цим же рішенням місцевим органам влади доручалося посилити контроль за дотриманням законності. Серед пунктів документа був такий: «припинити діяльність осіб, які займаються скупкою товарів з державних ринкових фондів для вивозу їх за межі республіки, передачі в комерційний та кооперативний сектори». Крім того, місцевим органам влади доручалося контролювати виробництво, транспортування та продаж товарів населенню.

Наркотики, зґвалтування та смертельні пиятики

При цьому варто зазначити, що у цей період славнозвісний радянський дефіцит набув широкого розмаху. Його серед причин зростання рівня злочинності називав перший заступник прокурора області Педун. Він був серед тих, хто виступав на засідання 9 січня 1991 року. Серед інших причин — кризові явища в економіці, протиріччя та труднощі у соціальній, духовній та інших сферах суспільного життя, послаблення дисципліни та відповідальності.

У своїй доповіді заступник прокурора також назвав дані щодо зростання рівня злочинності за 1990 рік. Показники подеколи вражають. Так, умисних вбивств побільшало на 79,3%, важких тілесних ушкоджень — на 56,6%, злочинів, пов’язаних з обігом наркотиків, — на 157%. Хоч не так різко, але все ж зросла кількість зґвалтувань, крадіжок та актів хуліганства.

Далі у своїй доповіді Педун згадує випадки, коли місцеві ради не дають згоди на притягнення до кримінальної відповідальності своїх депутатів. Фігурантом одних із таких випадків був бригадир тракторної бригади колгоспу «Жовтень» на прізвище Лукіяниця, він же депутат Радовецької сільради на той час Деражнянського району. Чоловік побив тракториста за невиконання наряду, а також ще одного чоловіка, який намагався за нього заступитися. В результаті останній отримав важкі тілесні ушкодження. Сільрада не дала дозволу на притягнення Лукіяниці до відповідальності.

Серед інших порушень заступник прокурора назвав дії Хмельницької та Ізяславської міських рад. Зокрема, перша встановила вихідними днями 7, 8 та 9 січня на честь Різдва, а також два вихідних на честь Великодня. Тим часом у Кам’янець-Подільській міськраді вирішили вивісити синьо-жовтий прапор на площі Леніна (зараз — майдан Відродження).

Також Педун звернув увагу на поширення п’янства серед мешканців області. Він розповів, що 1990 року виявили 30 тисяч осіб, які порушили антиалкогольне законодавство. До прикладу, бували випадки прогулів через п’янство або вживання алкоголю на робочому місці. У деяких випадках адміністрації установ це ігнорували або й «прикривали» пияків.

Так, у липні 1990 року директор Білогірського комбікормового заводу Колісецький організував колективну пиятику в лісі. Під час неї майстер заводу Ясеновий через велику кількість випитого помер. А в Новоушицькому районі за п’янством були помічені 19 працівників плодоконсервного заводу.

Рекет, «несуни» та вбивство міліціонера

На засіданні також виступав начальник управління внутрішніх справ Колесник. Він розповів, що зростання рівня злочинності почалося 1988 року, досягло піку 1989-го та дещо спало 1990-го. Разом з тим він зазначив, що рівень злочинності на Хмельниччині помітно нижчий, ніж в інших регіонах УРСР.

— На жаль, не обійшли нашу область і відносно нові види злочинів /рекет, вимагання/. У поточному році їх виявлено дев’ять. У восьми з них злочинці оперативно затримані.

Нагадаємо, йдеться про перші кілька днів 1991 року.

У своєму виступі Колесник також згадав про так званих «несунів», тобто людей, які крадуть на місці своєї роботи. 1990 року в області працівники охорони затримали понад чотири тисячі «несунів». До прикладу, чимало було випадків, коли працівники виносили цукор з цукрових заводів.

Почастішали також випадки опору працівникам міліції. 1990 року відкрили 24 кримінальних справи за фактом нанесення правоохоронцям тілесних ушкоджень. 2 грудня того ж року при затриманні злочинця загинув сержант міліції Кудла.

При цьому всьому начальник управління внутрішніх справ констатував, що за зростання рівня злочинності кількість засуджених судами падає. Він складає лише 51% від рівня 1985 року.

Серед проблем Колесник згадав те, що чимало працівників міліції відволікається на охорону порядку під час «політизованих» акцій. Говорив також, що неспокійною лишається ситуація на Хмельницькій АЕС. У доповіді правоохоронця це твердження не пояснене.

Але з інших документів, що зберігаються в архіві, ситуація стає зрозумілою. Йдеться про те, що в той час у суспільстві гостро стояло питання про продовження будівництва другого, третього та четвертого енергоблоків. 1990 року був накладений мораторій на будівництва нових блоків та продовження будівництва наявних. 1993 року заборона була скасована, але на Хмельницькій АЕС зрештою збудували тільки другий блок.

«Економічний саботаж» та куртки по блату

Під час обговорення питання злочинності виступали й депутати обласної ради. Так, депутат і за сумісництвом начальник управління КДБ по Хмельницькій області звернув увагу на «економічний саботаж».

— Кооператив «Димок», створений при Кам’янець-Подільській тютюновій фабриці, реалізував населенню на 13 тисяч карбованців якісної продукції за підвищеними цінами. В місті Шепетівці укладено бартерну угоду на поліетиленову плівку. Продукція, що користується попитом в області, відправляється за кордон. Чи правомірні такі дії? Значні порушення виявлено в міськпродоб’єднанні при розподілі чорної і червоної ікри, — розповів обранець.

Інший депутат, доцент Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту Гищук, допитувався, як магазини виконують плани продажів, коли прилавки у них порожні.

— Сьогодні я можливо у різкій формі задав питання заступникові прокурора області товаришу Педуну, звідки злочинність бере гроші? На одному із засідань президії обласної Ради я вже ставив питання, яким чином торговельні організації при пустих прилавках виконують плани товарообороту? За що продавці отримують зарплати і премії, за перевиконання плану? Хіба це не є джерелом фінансування злочинного світу? Ми не вмішуємося, не контролюємо розподіл товару, а він /товар/ попадає в руки організованої злочинності.

У своєму виступі він також запропонував встановити контроль не тільки за імпортними товарами, а за всіма іншими. Серед наступних спікерів був начальник Хмельницького міського відділу внутрішніх справ Воєвудський. Він сказав, що злочинці добувають гроші на прожиття «будь-якими шляхами». Серед них — торгівля маковою соломкою, склянка якої коштує 150 карбованців.

Згодом виступив депутат Бірюк, який за сумісництвом був референт-консультантом народного депутата УРСР Ткачука та головою крайової організації Народного руху України. Він описав явище, яке внаслідок дефіциту було поширене протягом всього часу існування СРСР, — блат.

— Разом з народним контролем ми перевірили універмаг «Юність». Виявили готові пакунки дефіцитних товарів з прізвищами тих, кому вони призначаються /японські куртки, магнітофони, взуття/. Серед них — працівники обкому партії, відповідальні особи. Ось чому виконується план товарообороту. І депутати з міста Кам’янця-Подільського, які порушили це питання, чудово це розуміють. Розуміє і товариш Чекман, голова Хмельницького міськвиконкому, чому не всі дефіцитні товари потрапляють у комерційний магазин.

Бірюк також розповів, що працівники магазинів «стали розумнішими» — пакують товари вдома, а не в магазині.

Далі депутати ставили питання першому заступнику прокурора області Педуну. Так, Чекман запитав, чому прокуратура не реагує на випадки самовільного захоплення квартир у Хмельницькому. Як приклад навів директорку одного з найбільших магазинів Зозулю, яка зайняла трикімнатну квартиру площею 52 квадратних метри. Назву магазину Чекман не озвучив. Педун на це відповів, що такими питаннями має займатися суд.

Читайте також:

• Рекет, «пижики» та мільйонні зарплати: яким був Хмельницький у «буремних» 90-х

• Від Криму до знайомств з іноземцями: що пропонували в Хмельницькому в кінці 90-х

• Як змінився Хмельницький за 11 років. Порівнюємо фото

• «Так, підтверджую»: як хмельничани обирали незалежність у 1991 році

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.