Якою була Хмельницька інфекційна лікарня у минулому. Зібрали для вас 22 фото

• Історія хмельницької інфекційної лікарні налічує більше сотні років.
• Свого часу там були бараки для ізоляції людей й “льодовники” для зберігання тіл померлих. 
• Дивіться й дізнавайтеся історію хмельницької “інфекційки”.

За роки своєї роботи інфекційна лікарня у Хмельницькому пережила не одну епідемію й побачила чимало хворих. Сьогодні заклад приймає сотні пацієнтів із Covid. Як там все працює в сучасних “ковідних” умовах, ми вже розповідали вам у матеріалі “Брудні” зони й “важкі” пацієнти. Ексклюзивний репортаж з Хмельницької інфекційної лікарні. 

Завдяки ретро-світлинам, що зберігаються в архівному відділі міськради, вдалося зазирнути в минуле “інфекційки”. Тож тепер розповідаємо її історію вам. 

Перший медзаклад в місті знаходився на Кам’янецькій

Кваліфіковану медичну допомогу хмельничанам стали надавати ще в першій половині 18 століття. Першим медзакладом була казенна міська лікарня на 15 ліжок. Вона знаходилася на Кам’янецькій. Краєзнавець Сергій Єсюнін у своїй книзі “Прогулянка Проскуровом” пише, що тривалий час медзаклад перебував у занедбаному стані. Причина - невелика кількість коштів, яку виділяли на її утримання.

На той час амбулаторну медичну допомогу також надавали в міській єврейській лікарні, заводській лікарні цукрового заводу та на приймальних покоях станції Проскурів. 

У роки революційних потрясінь ту саму першу лікарню на Кам’янецькій закрили. Основними медзакладами міста у повоєнні й післявоєнні роки були “Перша Радянська” і “Друга Радянська” лікарні. Сьогодні це обласна та інфекційна. 

В одному з корпусів зберігали тіла померлих

Міська інфекційна лікарня розпочала свою історію задовго до війни. Згідно з архівними даними, вона функціонувала із 1908 року. Замість сучасних корпусів там знаходилися бараки для ізоляції і надання допомоги людям з інфекційними захворюваннями. Пізніше там звели барак спеціально для хворих і поранених солдат Південно-Західного фронту. Вони хворіли переважно на висипний тиф. 

Згодом на місці сучасної інфекційної лікарні збудували Проскурівську повітову земську лікарню. Її утримували за кошти благодійників. У комплекс входили такі корпуси:

• “заразний” барак
• службовий корпус
• квартира лікаря
• два “льодовника” - приміщення з низькою температурою для зберігання медикаментів і тіл померлих
• каплиця
• станція біологічного очищення води
• хлів
• вітряний двигун для водопостачання. 

На той час медперсонал складався з небагатьох людей. Працювали два лікарі й два фельдшери, акушерка, сестра, доглядач і чотири доглядальниці, завгосп та ще кілька робітників. 

Всього в земській лікарні було 40 штатних ліжок. За рік обслуговувалося близько 1 500 стаціонарних хворих. За амбулаторною допомогою щодня зверталося в середньому до 35 осіб. Всі послуги надавалися в лікарні безкоштовно.

Вже із 1937 року “інфекційка” стала працювати, як “Друга Радянська” лікарня. У той час відбулася її добудова. Також збільшили кількість ліжок до сотні. Це дозволяло ізольовувати хворих із різними інфекціями. З часів незалежності України, у лікарні добудували три нових корпуси, а її потужність збільшилася до 300 ліжкомісць. 

Ми зібрали світлини лікарні у 1969-1973 роках. На них зображений основний корпус лікарні. Також показано, як працювали у палаті невідкладної допомоги, інтенсивної терапії, подачі кисню й дуоденального зонування. Є робота в маніпуляційному кабінеті й на пості медсестри. На фотографіях зображено тодішнє обладнання, серед якого автоклав, прилад для подачі кисню і диктофонний центр із селекторним зв’язком. 

Як все виглядало, детальніше дивіться на фотографіях. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.