Від нежитю до гаймориту – один крок

У кого з нас не було нежитю? Кілька днів – і все начебто минає. Та трапляється, що людина місяцями ходить із закладеним носом і навіть не здогадується, що звичайний нежить давно перейшов у гайморит. А от його так просто не позбудешся

Щодня на прийом до лікаря-отоларинголога поліклініки № 2 приходять 30-35 пацієнтів. У когось біль в носоглотці, у когось болить вухо, та найчастіше лікарі діагностують гайморит.

 

Зараза для всіх

Відео дня

- Найбільша кількість пацієнтів у нас – діти дошкільного віку, - розповідає лікар-отоларинголог Валерій Аполонін. – Все пояснюється дуже легко. Діти тісно контактують – спілкуються, граються. Тому одна дитина, яку вчасно не лікували, може прийти до групи хворою і заразити одного-двох, а іноді і весь колектив. Часто трапляється, що батьки не звертають увагу на те, що у дитини виникли проблеми зі здоров’ям, думаючи, що це звичайний нежить, який швидко пройде. Й до нас приводять дитину, коли, зазвичай, у неї вже болить вухо, причиною чого є захворювання носоглотки. При обстеженні з такою скаргою у 70 % діагноз – гайморит.

Кожна людина має приносові пазухи: гайморові, лобові, клиноподібні та комірки решітчастої кістки носа. За нормального розвитку всі вони вкриті слизовою оболонкою і заповнені повітрям. Це свого роду резервуар тепла, він необхідний для зігрівання повітря, яке проходить через ніс, та є резонатором, що придає тембр голосу.

- У людини розвиток пазух починається не одночасно, - каже лікар Валерій Аполонін. – У новонароджених є лише решітчасті пазухи, десь з трьох років починають формуватися гайморові, з п’яти-шести років – лобові, з дванадцяти – клиноподібні. Під щокою розташована гайморова пазуха, її розмір найбільший. Саме її запалення і накопичення в ній патологічного секрету чи гною й називається гайморитом. 

Через кір і аденоїди

Основною причиною виникнення гаймориту є інфекція. Через порожнину носа або через кров бактерії чи віруси проникають в слизову оболонку гайморової пазухи і викликають запальний процес.

- Передувати гаймориту може загальне ослаблення організму внаслідок хвороб, переохолодження, анемії, - каже лікар. - Під час хвороби слизова оболонка носа набрякає, перекриваючи виходи з пазух. Це заважає вільно дихати та спричиняє накопичення в них слизу, який згодом може перетворитися на гній. Спричинити гайморит можуть дитячі інфекційні хвороби – кір, скарлатина, дифтерія, запалення аденоїдів. Авітаміноз, пневмонія, алергія, дисбактеріоз на тлі зниженого імунітету мають довший перебіг і згодом можуть спричинити запалення приносових пазух. Трапляються випадки, коли гострий риніт ускладнюється гострим синуситом, тобто запаленням приносових пазух. Розвиток гаймориту провокують гіпертрофія, тобто потовщення слизової оболонки носа, поліпи, викривлення носової перегородки. Про подібні дефекти людина може навіть не здогадуватись, особливо, якщо це не заважає вільно дихати. Але часто звуження носового проходу спричиняє накопичення слизу і закриття вивідних проток.

Гайморит та інші синусити також можуть розвиватися внаслідок поширення інфекції через кров. Зазвичай запалення з однієї пазухи поширюється на інші, тому гайморит слід лікувати в гострий період, доки він не набув хронічної форми. Хронічні гайморити розвиваються під час тривалого або рецидивного перебігу гострих процесів у носоглотці.

- Через те що приносові пазухи розміщені біля головного мозку, внутрішньочерепні ускладнення виникають внаслідок проникнення інфекції з носа та приносових пазух у порожнину черепа, - каже отоларинголог. - Особливо небезпечні такі ускладнення, як менінгіт, коли відбувається запалення мозкової оболонки, а також менінгоенцефаліт, абсцес головного мозку, синустромбози та навколоочні ускладнення. Крім того, існує небезпека таких захворювань як запалення серцевого м'яза, ураження нирок, пневмонія, хронічний бронхіт і бронхіальна астма. Тому так важливо лікувати хронічну інфекцію в приносових пазухах.

Можна і без проколу

Якщо нежить у разі грипу чи ГРВІ триває більше 5-7 днів, з'явилися біль у переніссі та густі виділення з носа, треба не чекати, доки гайморит проявить усі свої ознаки, а  розпочати атаку першими. Лікування запальних процесів у приносових пазухах має бути комплексним і насамперед залежить від стану хворого, адже може бути уражена одна, дві або всі пазухи. Якщо спостерігається легка форма запалення, можна забезпечити відтік секрету за допомогою консервативного лікування.

- На початку лікування на 7-10 днів призначаються так звані секретолітики, - каже лікар. - Це препарати, які розріджують мокроту. Хочу сказати, що я не проти народних методів лікування, але вони мають бути  додатковими до основного призначення лікаря.

Ще одним з методів лікування гаймориту є промивання порожнини носу гіпертонічним розчином солоної води. Залежно від тяжкості захворювання призначають антибіотики та інші медикаменти.

Іноді для пацієнта необхідна пункція гайморової пазухи, тобто проколювання. Переважна більшість людей описують цю процедуру як дуже болючу та неприємну.

- Прокол робиться під місцевою анестезією, - розповідає Валерій Аполонін. - Для цього порожнина нижнього носового ходу змащується знеболюючим засобом. Через кілька хвилин починають саме проколювання за допомогою спеціальної голки Куликовського. Проколюється хрящова тканина, голка вводиться в пазуху, і за допомогою шприца з пазух вимивається гній, а потім вводять ліки. На щастя, сьогодні прокол – крайній захід, коли запалення зайшло занадто далеко і є реальна загроза розвитку ускладнень. Якщо правильно і регулярно промивати ніс, приймати призначені лікарем ліки, прокол не знадобиться.

Корисна «кукушка»

Часто при лікуванні гаймориту призначають «кукушку». Назва пов’язана з особливостями проведення цієї процедури – під час промивання носа для зменшення ймовірності попадання рідини в гортань пацієнтові потрібного говорити «ку-ку».

- За допомогою вакуумного тиску, який створюється відсмоктуванням, медикаменти разом з фізіологічним розчином потрапляють у глибокі відділи носової порожнини, недоступні при простому закапуванні, забризкуванні або зрошенні слизової носа в домашніх умовах, - каже отоларинголог Валерій Аполонін. - Використовується комбінація різних медикаментів. Потрапивши в глибокі відділи порожнини носа, навколоносових пазух ці медикаменти залишаються на слизовій кілька годин або навіть, днів, надаючи місцевий лікувальний вплив на слизову, дезинфікуючи її, знімаючи набряк і відновлюючи повітряну вентиляцію навколоносових пазух. Це значно скорочує загальні терміни лікування і дозволяє швидше і більш повноцінно відновити слизову оболонку носа і навколоносових пазух, скоротити терміни прийому основних препаратів. При цьому пацієнт повинен дотримуватися певного положення тіла і вимовляти звуки, активно брати участь у проведенні процедури. Під час процедури потрібно зберігати певний ритм дихання, лежати рівно, не вертіти головою.

Негайно зверніться до лікаря, якщо ви помічаєте наступні ознаки:

 - хронічно закладений ніс, виділення з носа, густіші за консистенцією, ніж у разі звичайного нежитю, мають неприємний запах;

- послаблення або втрата нюху;

- вранішній кашель, відхаркування слизу;

- погане самопочуття, підвищена температура тіла до 37,5°С;

- головний біль, біль у разі натискання на місце проекції пазухи посилюється під час нахиляння чи повороту голови донизу, кашлю й чхання. Під час гаймориту голова зазвичай болить у другій половині дня, спостерігається підвищена втомлюваність;

- біль може поширюватися на очі, зуби, скроні й лобну ділянку;

- неприємний запах з рота через стікання по задній стінці глотки патологічного секрету;

- гугнявий глухий голос.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.