Як реагувати на дитячу істерику: коментарі мам та поради психолога

• Період з двох до чотирьох років - пік наростання дитячого протесту.
• Сльози та крики працюють як засіб досягнення бажаного.
• Як боротися з дитячими істериками журналісти vsim.ua запитали у хмельницьких матусь та досвідченого дитячого психолога.

Кожна мама стикається з проблемою дитячих істерик. В природі не буває абсолютно спокійних дітей, і це прекрасно, стверджують психологи. Дитина має бути грайливою, веселою та цікавою до навколишнього світу. Період з двох до чотирьох років саме пік наростання дитячого протесту. Час від часу маля не погоджується з думкою дорослих. А в силу свого віку, не дуже вміє висловити почуття. Тоді переконати маму у своїй правоті допомагають сльози.

Як боротися з дитячими істериками знають хмельницькі матусі та досвідчений дитячий психолог.

Наталія Марченкова, мама двох дітей

- В нас таке було, лобом об підлогу билася, я навіть не знала що робити, але знайшла вихід. Як тільки починалася істерика, я відволікаю чимось новим, то показую у вікні що пташка до нас прилетіла і хоче їсти, йдемо на кухню за крупами чи хлібом, то мишку ловили, то ще щось. Але нове і цікаве, щоб забулася чому істерила. Через 1-2 місяці перестала бити головою. Іноді трапляються істерики, але вже не такі як були. Це ж дитина, все одно будуть. Зараз виходжу з кімнати або відходжу в іншу сторону. Вона бачить, що глядачів немає і заспокоюється сама.

• Анна Біганіна, мама трирічної дівчинки

• - Дитяча істерика - цe просто вікова криза, яку потрібно пережити, і далі все буде добре. Нам 3 роки і 6 місяців. Рік тому бувало просто пeкло. Я намагалася не дуже реагувати, виходила з кімнати і давала їй час заспокоїтися або дійсно чимось відволікала. Зараз простіше, вже такого немає. Але іноді забаганки трапляються. Якщо бачу, що є сенс говорити, і, якщо мeнe чує в цeй момeнт, то пояснюю, що так не можна робити. Що так не гарно, а вона ж у мене хороша дівчинка, значить має слухати маму.

• Олена Коровець, мама дворічного хлопчика

• Мій нещодавно закотив істeрику, бо хотів дивитися “Смішарики” і почав бити мeнe ногою. Я ложу його спати, відсунула тіснeнько ножку, обeрнулася і роблю вигляд, що сплю - заспокоївся чeрeз 5 хвилин. Потрібно збeрігати спокій завжди, пояснювати дитині, коли вона спокійна. Говорити про свої почуття, коли вона робила щось погане, і дитина все зрозуміє.

• Ірина Кардаєва, мама дворічного хлопчика

• - Є різні істерики. Десь читала статтю, що є різні види істерики, а от якщо дитина б’ється головою - це вже не дуже добре. Потрібна допомога спеціаліста. Якщо це систематично, то, я гадаю, краще звернутися до невропатолога, можливо якесь заспокійливе припише чи щось порадить. З цим теж не можна затягувати. У нас поки таких проблем немає, дитина спокійна, слухає.

• Світлана Кашуба, мама двох дітей

• -Якщо дитина вже говорить і розуміє оточуючих, то просто потрібно ігнорувати будь-які істерики, вийти з тої кімнати, де вона істерить. Немає глядачів, немає істерик. Якщо дитина не розвивається, не говорить, не розуміє вашу мову то тоді до лікаря варто відвідати лікаря. Ще залежить від сімейних відносин. Дитині не потрібно бачити, що дорослі підвищують одне на одного голос, тоді і дитина цього не робитиме. Потрібно своїми діями подавати приклад.

• Анна Марченко, дитячий психолог

• - Батьки мають розуміти, що у віці 2-4 років дитина ще не зовсім уміє правильно висловити свої почуття, тому дитячі істерики - це цілком нормально. Дитина лише пізнає цей світ, тому старайтеся менше говорити їй “НІ”. Якщо вже щось заборонили, то від свого не потрібно відступати, бо дитина відразу зрозуміє, що таким чином можна маніпулювати дорослими і надалі істерика стане засобом досягнення цілі. В такому випадку дитина почне плакати, битися об стіну головою, падати на підлогу через усілякі дрібниці. Переключіть увагу маляти на якийсь інший предмет, покажіть улюблену іграшку або запропонуйте зробити щось разом.Спробуйте сприймати дитячий протест не так серйозно. Говоріть з дитиною з гумором. Не варто висміювати і обзивати дитину, якщо в неї щось не виходить. Не говоріть, що вона погана, поясніть, що її вчинок не добрий, не робіть акцент на особистості. Дитині важливо, щоб її чули. Можете наголосити на тому, що ви зрозуміли її. Якщо дитина б’ється в істериці, в жодному разі не смикайте, й, не бийте її. Це лише погіршить ситуацію. Старайтеся відволіктися самим, вийдіть на кілька хвилин в іншу кімнату, і заспокойтеся. Більш за все, що коли ви повернетеся, дитина вже гратиме у щось і не буде й сліду від істерики.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.