Максиму Хімічу всього 2 роки і 10 місяців. Ще такий маленький, але дуже сильний хлопчик. Він народився із термінальною внутрішньою гідроцефалією. В народі хвороба більш відома, як водянка головного мозку. Вже на сьомий день життя хлопчик переніс першу операцію. Йому поставили систему, яка викачує рідину з мозку. Відтоді дитина більшість часу проводить по лікарнях.
А почалося все, коли малюк був е в утробі матері. На 5 місяці вагітності Леся Хіміч захворіла на вірусний менінгіт (запалення кори головного мозку). Жінка потрапила до інфекційної лікарні. Їй повідомили про складний процес лікування. Леся згадує, що в той момент в голові була лише одна думка: “Тільки було б усе добре з малюком”.
Лікарі запевняли мене, що з дитиною все буде гаразд. Я в це вірила понад усе. Перенесла 2 пункції спинного мозку. Потім 1, 5 місяці отримувала курс найсильніших антибіотиків. Після виписки ми побігли робити УЗД, бо був вже сьомий місяць вагітності і почули страшний діагноз - "У Вашої дитини прогресує гідроцефалія" Вже пізно було робити зайві кроки і ми все прочитавши про хворобу вирішили народжувати, - розповідає Леся.
Пологи були планові. Лесі зробили кесарів розтин, а в операційній на її маленького хлопчика вже чекала група неонатологів разом з нейрохірургом. Максим народився з внутрішньою вродженою прогресуючою гідроцефалією. На 5 день зробили перше МРТ. А на сьомий день життя, Максим переніс першу операцію по встановленню шунтуючої системи.
Дренаж з голівки вивели в черевну порожнину. Майже 2 місяці ми провели в лікарні. А як виписалися, всі рідні раділи, що система працює і Максим може бути звичайним хлопчиком. Однак наше щастя було недовгим. З’ясувалося, що система була погано встановлена. На третій місяць життя довелось лягати на операцію по ревізії шунта, - згадує Леся.
Під час другої операції, зі встановлення нового імпланту, нейрохірург залишив частину старого (вентрикулярний катетер) в голові хлопчика. За словами Лесі, в подальшому це спричинило інфекцією-стафілокок.
Ми постійно хворіли і не знали від чого лікуватись. Максим весь час кричав від болю, а ми навіть подумати не могли про таке. Лише на 5 місяць життя дізнались, потрапивши знову на операційний стіл, як сказали - оперують утворення спайок. Але Максиму після операції стало ще гірше. І нас з Хмельницького швидкою, коли Максим вже не приходив до тями, був у поверхневій комі, відправили в Київ в Охматдит. Де, як виявилось, у Максима вже гнійний перитоніт, абсцеси по всьому кишківнику, - пояснює Леся.
Операція тривала 5 годин, хірург вирізала ножицями спайки, чистили гній. Разом з операцією на кишківнику була паралельно зроблена ще одна операція - видалення шунта. Його замінили на зовнішній дренаж, адже в голові дитини виявили стафілокок, який спричинив перитоніт.
На цьому все не закінчилось, після діагностики КТ в голові виявили залишений лікарем імплантант( вентрикулярний катетер), і нас знову терміново оперували. Провели ендоскопічне видалення вентрикулярного катетера. Операція була складна, бо прийшлося вирізати той катетер, який обріс білком та судинами. Максим провів 9 днів в реанімації, сам не дихав, але Бог почув мої молитви. Майже 2 місяці ми лікували стафілокок в голові, залишаючись на зовнішніх дренажах, лікували пневмонію, бронхіт і в результаті нам знову поставили шунтуючу систему, але дренаж з голови вивели в передсердя серця через яремну вену.
Леся розповідає, що з лікарні йшла додому щасливою. Жінка була сповнена надії, що в рідних стінах потроху реабілітує свого хлопчика. Але за 2 тижні хлопчик знову впав у кому. У дитини вже не було імунітету в Максима, а стафілокок на пару з грибком знову засів в голові немовляти.
Я вже не описую, як без свідомості нас ганяли по лікарнях Хмельницького. У Максимчика почалась гіпертензія мозку. Але наші лікарі з Охматдиту нас не покинули в біді, приїхали та прооперували тут на місці і через 2 місяці реанімації забрали в Охматдит. В результаті всього цього ми лягали раз за разом на операційний стіл, - згадує Леся.
За перший рік життя Максим переніс 12 операцій: 2 хірургічні і 10 нейрохірургічних. Внаслідок перенесеного, Максим втратив зір. У нього діагностували повну атрофію диску зорового нерва. Після 12-ї операції дитину відправили додому на реабілітацію.
За півтора року вдома ми з Максимчиком пройшли 14 курсів реабілітацій по різних методиках. Медикаментозне лікування по 9 препаратів вдень. Зняли майже повністю судомний стан. І раптом знову біда. Через підвищення ацетону пішла інтоксикація мозку і Максим на 2 тижні знову впав в кому. І знову на нас чекали дві операції по встановленню імплант, резервуар і заміна на шунтуючу систему через лікворею.
Максим прожив в реанімації 43 дні. Весь цей час мама не відходила від нього. Диво сталося на Різдво. Хлопчик прийшов до тями та посміхнувся до матусі.
Нарешті після Різдва Христового ми знову разом. Весь цей час тримається температура. Лікарі не можуть з'ясувати її причину і причину, яка спровокувала стрибок ацетону. У сина зараз по 50 разів на день судоми кінцівок. Проблеми з імунною системою. Постійні проблеми з перистальтикою кишківника, а на сьогодні вже й сеча не виводиться як слід. Ми чекаємо на виписку і вже готуємось до боротьби самотужки.
Леся каже, що ця страшна хвороба, не хоче відпускати її янголятко. У лікарні родині знову виставили рахунок. В день на лікування дитини йде близько 12 тисяч гривень. Самотужки родина вже не справляється. Крім Максима у сім’ї ще 3 дітей. А годувальник лише один - тато, адже мама весь час не відходить від свого хлопчика.
Чоловік колишній учасник АТО. Зараз служить у 8 полку спецпризначення. Коштів не вистачає, ми вже витратили все, що мали, обмежуємо себе в усьому. У синочка лишилось тільки 10% мозку. Та він так прагне жити, не дивлячись, що життя - це постійний біль. Тому поки б'ється його серденько - я буду робити все, щоб він відчував мою найсильнішу любов. Я продовжую, як завжди боротись за нього, - каже Леся.
Наразі Максим переніс уже 16 операцій. Леся вірить, що її синочок одужає. А попереду у нього лише світле майбутнє.
“Його серце б'ється! І поки він живий - я не здамся”, - наголошує жінка.
Допомогти Максиму Хіміч можна перерахувавши кошти на картку Приватбанку, яка належить його мамі Лесі.
Реквізити (Приватбанк): 4731 2191 1457 6022 - Хіміч Леся.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Natasha Martyniuk
Нина Музыка
Оксана Устинова
Галина Крута