За півтора роки нова Рада вже встигла прийняти 418 законів. Власне, саме це число і є визначальним показником в оцінці роботи депутатів. Адже народні обранці, крім ораторського мистецтва та вміння тиснути на кнопку, мають створювати для держави і нові закони.

Аби виміряти результативність подільських депутатів, ми проаналізували персональний доробок кожного з них за інформацією, отриманою з сайту Верховної Ради.

Хто створив найбільше законів

Лише 6 з 8 представників Хмельниччини у парламенті відзначились новими законами. Очолює трійку лідерів серед законотворців екс-мер Хмельницького Сергій Мельник. За його ініціативою прийнято 9 правових актів. До речі, у нього і найменше «прогулів» засідань ради.

Друге місце у цій номінації посідає Сергій Лабазюк. З-під його пера вийшли 4 нові закони. Замикає трійку лідерів – Володимир Мельниченко.

Чемпіоном за кількістю розроблених законопроектів з 61 документом є Андрій Шинькович. Втім, лише 2 його проекти  стали законами. Він зробив і найбільшу кількість депутатських запитів до органів виконавчої та судової влади. Відтак, став найдопитливішим нардепом.

Хто – у «хвості»

Жодного закону для держави не дали два Олександри – Герега та Ксенжук. На рахунку Ксенжука найменше і законопроектів – тільки 10. Тому зовсім не дивно, що саме ці два депутати від Хмельниччини є найзліснішими «прогульниками» засідань парламенту .

А найменш допитливим депутатом наразі виявився Віктор Бондар. Він подав тільки 5 запитів.

Хто дотримується слова

Рівень відповідальності депутатів за власні слова спробував виміряти всеукраїнський проект “Слово і Діло”. Для цього журналісти порахували виконані і невиконані обіцянки нардепів.

Тут лідером також став Сергій Мельник. Він виконав півсотні своїх обіцянок, а ще 23 - у процесі реалізації.

У всіх інших представників Хмельниччини показники значно скромніші. Найменшу ж кількість обіцянок перед подолянами стримали Роман Мацола та Віктор Бондар.

Загалом депутати від Хмельниччини ініціювали 22 закони з 418 прийнятих новою Радою. А це лише 5 відсотків від загального числа. Однак, виявляється, це не так вже й мало. Адже частка наших народних обранців складає лише один відсоток у загальній кількості нардепів України.