Був майстром на всі руки. У Хмельницькому попрощалися з Ігорем Плаксієм

Був майстром на всі руки. У Хмельницькому попрощалися з Ігорем Плаксієм
  • “Моє кохання!” - такі слова промовляла дружина захисника, стоячи біля його труни.
  • Ігор Плаксій був добровольцем.
  • Вони з сім’єю переїхали у Хмельницький з Луганська у 2014 році.

Сьогодні, 30 травня, у Свято-Георгіївському храмі на вулиці Івана Франка відбулася друга за день церемонія прощання з військовим. О 12 годині в останню путь проводили Віктора Бутенка. Вже о 14:30 біля храму знову стали збиратися люди. Усі прийшли віддати шану захисникові Ігореві Плаксію.

“Моє кохання!” - такі слова промовляла дружина загиблого. Жінка не стримувала сліз, коли дивилася на чоловіка у труні. Поруч стояли діти - дорослі дочка та син. Вони споглядали на батька, мовчки прощаючись із ним.

Відео дня

Ігореві Плаксію було 57 років. Вони з сім’єю переїхали у Хмельницький з Луганська. Було це у 2014 році. Саме тоді захисник вперше відправився добровольцем на війну. Згодом повернувся. Вони з рідними стали облаштовувати тут своє життя “з нуля”. Адже все, що мали, залишили в рідному місті на Сході країни.

- У них все залишилося в Луганську - квартира, будинок. Вони купили тут ділянку з хатою. Хотіли будуватися. У Хмельницькому все з нуля фактично починали. Також він раніше їздив за кордон, будівельними справами займався, - каже знайома сім’ї, Тамара.

У будинку, який придбала сім’я з Луганська, чоловік все робив своїми руками. Його рідні кажуть - Ігор мав гарну голову і золоті руки. Був і сантехніком, і маляром, і електриком, і будівельником. Вмів усе. 

Вже під час повномасштабної війни Ігор Плаксій знову виявив бажання піти захищати Україну. Рідні розповідають, що він пішов до військкомату, а прийшовши сказав: “Тепер мені стало спокійніше”. На що дружина відповіла: “Зате мені ні”. 

Дружина Героя завжди дуже хвилювалася за коханого. Переживанням ділилася з подругою - Світланою. 

- Із 2014 року знаю його жінку. Ми познайомилися, коли покинули свої рідні міста. Вона Луганськ, я - Донецьк. Нас з’єднала біда.  Ігор з першого дня пішов захищати свою країну. Був добровольцем в АТО. Це гідна людина і гідний син своєї країни.

Дочка Героя, Ксенія, каже: тато пішов на війну, бо не міг залишатися осторонь того, що відбувається в країні. Мовляв, він у всьому був дуже старанним. А всім справам, які виконував, завжди віддавався сповна. 

- Він захищав нас. Йому ніколи не байдуже до того, що коїться. Він будував будинок. Був дуже старанним у всьому. І в бою він таким же був. Він віддавав себе усього всім справам, які робив, - каже дочка Ксенія.

Ігор Плаксій загинув внаслідок поранення 24 травня. Його поховали на Алеї слави у мікрорайоні Ракове. 

 

 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (34)
  • Vladimir Hovanov

    Вічна пам'ять Герою. Дякуємо. Слава Україні.
  • Алена Феськова

    Тцк Наловить ще 🤔🤔🤔
  • Светлана Малюк

    Царство небесне вічна пам'ять герою
  • Yevgena Kozarenko

    Вічна пам'ять Герою. Співчуття рідним

keyboard_arrow_up