Діти, телефони і залежність. Хмельницький невролог відповідає на запитання батьків

• Сучасне життя без гаджетів стало неможливим і перетворилось на проблему.
• Скільки екранного часу безпечно для дитини і як розпізнати залежність? Запитали у хмельницького невролога.

Обережно, ґаджети…Телефон в руці став звичним атрибутом для дітей. Спочатку батьки дають його як «соску», аби відволікти і заспокоїти малечу. А згодом смартфон стає «другом», замінивши живе спілкування, активні ігри й дозвілля. 

«Кліпове мислення» і цифрова залежність руйнують мозок щоденно. Саме з такими проблемами до лікарів звертаються батьки. Поспілкувались з дитячим неврологом Наталією Соломончик. Коли звичайний інтерес до ґаджетів перетворюється на залежність, яка норма екранного часу і коли потрібна допомога?

Як гаджети впливають на мозок і нервову систему?

Смартфони, планшети й телевізори стали невід’ємною частиною дитинства. Малюки дивляться мультики, школярі грають у мобільні ігри, а підлітки проводять години у соцмережах. Як переконує Наталія Соломончик, за цією «зручністю» часто приховані серйозні ризики розвитку нервової системи дитини. Про що саме мова?

– Яскраві картинки, швидка зміна кадрів, гучні звуки стимулюють нервову систему, викликаючи її перевантаження. Дитина отримує надлишок сенсорних сигналів, що заважає формуванню здатності до саморегуляції та зосередження. Крім того, світло від екранів пригнічує вироблення мелатоніну, гормону сну. Тому діти, які користуються гаджетами ввечері, часто мають проблеми із засинанням і поверхневий сон, що веде до дратівливості та втоми вдень, – пояснює дитячий невролог. 

Коли звичайний інтерес може перерости у залежність?

Смартфони з яскравими картинками, іграми, відео приваблюють дітей у будь-якому віці. Звичайний інтерес – це норма, особливо, якщо дитина легко може відкласти телефон, щоб погратись чи поспілкуватись. 

Натомість тривожним дзвіночком стає ситуація, коли без нього дитина дратується, плаче проявляє агресію, або постійно думає, коли знову «подивиться».

Дитячий невролог радить звернути увагу й на інші ознаки. Зокрема:

•  втрата інтересу до ігор, книжок, друзів;
•  зниження уваги, пам’яті, успішності;
•  небажання гуляти, спілкуватися, порушення сну.

У таких випадках варто звернутися до дитячого невролога чи психолога.

Смартфони і розвиток мовлення

У дошкільному віці батьки часто вмикають мультики, аби заспокоїти дитину. Подекуди, не контролюють при цьому контент, який споживає малеча. Чи може це вплинути на подальший розвиток?

Як розповідає Наталія Соломончик, гаджети впливають на розвиток мовлення, гальмуючи його. 

– Коли дитина дивиться мультфільм, вона не чує справжніх інтонацій, не повторює звуки, не бачить реакції співрозмовника. Надлишок екранного часу може стати причиною затримки мовленнєвого та соціального розвитку, – пояснює лікар. 

Яка кількість екранного часу є безпечною?

Існують рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я. Згідно опублікованих даних, до двох років – жодних екранів. 

 • 2–5 років — до 1 години на день якісного контенту (бажано разом із дорослими);
 • 6–12 років — до 2 годин на день (поза навчанням);
 • підлітки — до 3 годин з перервами.

Також батькам нагадують, що екрани слід виключати за годину до сну.

«Кліпове мислення» і проблеми з навчанням

Ірина – мама першокласника Макара. У свої сім років її син вже має власний телефон. Розповідає, що придбали його, аби можна було постійно бути з ним на зв’язку. За її словами, Макар на уроках не користується смартфоном, лише на перерві. А от вдома часто проводить час за мультиками та іграми. 

– Я стараюсь контролювати екранний час, але часом син «залипає» в телефоні більше, ніж потрібно. Особливо, коли я не можу приділити йому достатньої уваги. Забрати телефон перед сном – взагалі проблема. Він ледь не засинає з ним, – зізнається Ірина. 

За словами педагогів, саме гаджети впливають на здатність школярів концентруватися. Лікарка пояснює це так:

– Постійні короткі відео, повідомлення й яскраві ефекти формують у мозку «кліпове мислення» — дитина звикає до швидких змін і перестає утримувати увагу на одному завданні. У результаті школярам важко зосередитися на читанні, письмі чи слуханні вчителя, – каже Наталія Соломончик. 

Телефон як «пустушка» — небезпечна звичка

За словами лікарки, смартфони для заспокоєння – шлях до цифрової залежності. Поступово перегляд мультиків призводить до того, що дитині важче контролювати емоції, розважати себе й пізнавати нове. 

– Батьки часто дають гаджет, щоб дитина заспокоїлась. Але таким чином дитина не вчиться самостійно регулювати емоції. З часом будь-який стрес вона намагається “гасити” екраном — це прямий шлях до цифрової залежності.

Поради батькам від дитячого невролога:

• Обмежуйте екранний час,
• Давайте дитині більше живого спілкування, гри, творчості,
• Не використовуйте гаджети перед сном.

– Пам’ятайте, найкращий “контент” для розвитку дитини — це ви самі, – каже Наталія Соломончик. 

Читайте також:

5 ознак, які вказують на гіперактивність. Інтерв’ю з дитячим неврологом Хмельницького

Переніс 9 реанімацій: хмельницька волонтерка збирає кошти на операцію сину Максиму

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.