Два роки тому на Сході загинув Микола Неживий. Зібрали спогади побратимів, родичів та волонтерів

Два роки тому на Сході загинув Микола Неживий. Зібрали спогади побратимів, родичів та волонтерів
  • “Механ” продав автівку, купив спорядження і пішов добровольцем на війну. 

  • Загинув у 57 років від осколкового поранення у шию.

  • Похований на Алеї слави у мікрорайоні Ракове

“Ти обіцяв повернутися живим”

Миколі Неживому було 52 роки, коли він добровольцем вирішив піти воювати на схід країни. Тоді в 2014-му році довелось продати свою автівку, аби купити необхідне спорядження. Розпочав із батальйону “Айдар”, а в 2015 році підписав контракт із 93 окремою механізованою бригадою. Дружина Марія знає усі гарячі точки, де воював її Микола. Жінка на своїй сторінці у соцмережах ділиться переживаннями та пише листа чоловікові.

- Піски, Мар'їнка, Опитне, Водяне, шахта Бутівка, Авдіївка. У складі 54 бригади - Світлодарська дуга. Коли ти був живий, коли захищав нас та нашу землю, я знала всі позиції, всі населені пункти, де ти воював. Всі роки війни я жила в телефонному режимі. Багато боїв я слухала по телефоні, ти забував відключити свій телефон, коли ми розмовляли і починався бій. Луганську та Донецьку області ти знав краще, ніж Хмельницьку. Ти обіцяв повернутися живим. 08.04.2019 року о 7.20 ми розмовляли з тобою востаннє. Ти був дуже спокійний, пообіцяв, що скоро будеш вдома. Пішов на позицію, розпочався бій, ви з побратимами встигли зробити чотири постріли і все… Прилетів ворожий ПТУР. О 10.10 обірвалося твоє життя. 11.08.2019 тебе привезли додому. І все… Життя розділилося на до та після існування тебе… - пише дружина Марія

Вдова Марія до річниці смерті чоловіка розмістила по Хмельницькому 10 білбордів з його фото. Цю ініціативу підтримали у міській раді.

Микола Неживий мав позивний “Механ”. Андрій Гасюк, який був заступником командира роти, пригадує чому дали цей позивний. 

- “Механ” - скорочено від “механік”. Він був дуже гарним механіком і водієм, тому він одразу прийшов до нас на посаду механік-водій. Він зміг з машини зробити неможливе, вона була найкраща на той час, найкраще їздила та стріляла в батальйоні. У 2014-15 роках, коли взагалі нічого не було, він умудрився щось знайти, переробити, свою машину удосконалив і хлопцям допомагав.


Повернувся на війну, не дивлячись на те, що мав  групу інвалідності.

Розповідає військовослужбовець, який теж доброволець, що Микола до нього в підрозділ прийшов у кінці березня 2015 року.

- Тоді, після боїв під Донецьким аеропортом, у мене в підрозділі були сильні втрати, багато поранених, одні були у госпіталі, інші - загинули. Чотири людини із сотні залишились. Микола - надійний, людина широкої душі, веселий, на нього можна було покластися. Якщо я йому давав якесь завдання, я був впевнений на 100%, що він його виконає. Як боєць він був сміливий, рішучий, ініціативний. В кінці 2016-го року він перейшов від нас до 54 бригади, тоді 46 батальйон. Далі звільнився за станом здоров'я, а в кінці 2018-го року він каже, що можеш вислати відношення, я до вас служити піду. Тобто, не дивлячись на те, що в нього третя група інвалідності. Я питаю: “Ти зможеш?”,  він каже - “Зможу”, - каже Андрій Гасюк.

Про обстріли 8 квітня 2019-го.

- Саме в той час, коли він загинув, викликав нараду в бригаду, зайшов до чергового вирішити військові робочі питання, треба було отримати нові цифри і якраз прийшли дані, що він загинув. Що в нас обстріл, є поранені і загиблий - протитанкова керована ракета, -розповідає Андрій Гасюк.

 На питання чому Микола не зміг не воювати, колишній його керівник відповідає:

Валерій Онопрієнко був командиром відділення інструкторів батальйону “Донбас-Україна”. До нього входять офіцери, прапорщики і старшини, які і навчають військовослужбовців, і виконують бойові завдання. 

- Коли Микола прийшов у наш підрозділ, він відслужив весь термін, який необхідно було (рік) і, дякувати Богу, всі живі й здорові були. Згодом він звільнився зі ЗСУ.  Але через те, що він дуже патріотично налаштована людина, не зміг спостерігати за цими подіями, які продовжувалась на Сході, він пішов воювати, але в інший підрозділ. А наш підрозділ його дуже любив, він справді був душа нашого підрозділу, такий доброзичливий, - розповідає Валерій Онопрієнко.

Пригадує Валерій, як Микола частенько ходив на риболовлю. Тоді готував для всіх юшку.

- Він дуже любив риболовлю, коли була можливість, то він її ловив. Завжди приходив з рибою, готував тоді для всіх. В нас взагалі немає такого, щоб кожен десь окремо собі щось робив. Ти розумієш, що поруч ті люди, які в будь-який час готові віддати своє життя, і так само ти за них, тому жили дружно, - каже Валерій Онопрієнко.

Він відчував, що не повернеться

“Механ”, коли приїхав зі служби у добровольчому батальйоні, зайшов у Центр допомоги учасникам АТО. Там познайомився із координаторкою Наталією Дзекар. Жінка пам’ятає, що Микола перед своєю останньою поїздкою на війну відчував, що може не повернутись живим. 

- Прийшов просто запропонувати свою допомогу. А потім сказав, що не може тут сидіти, що він буде служити, маючи групу інвалідності. Його боліло те, що хлопці молоді залишилися там, а він був тут. Його слова за два тижні до його смерті, коли виходив з кабінету, сказав: “Прощайте”. Напевно, відчуваючи, що вже не повернеться. Це так боляче було, що взагалі. Навіть якщо йому хтось і говорив не йти, то він нікого не слухав, - розповідає Наталія Дзекар

Сьогодні, 8 квітня, на Алеї слави у Раковому вшановували пам'ять Миколи Неживого. Прийшли волонтерка Наталія Дзекар, дружина Марія Моцна, радник міського голови з питань АТО Ігор Олійник та керівник Хмельницького об‘єднаного міського військового комісаріату Валерій Цицюрський.  Останній розповідає - хоче запровадити традицію, щоб у день смерті відвідувати могили загиблих та померлих побратимів, які віддали своє життя за Україну. Пояснює, спонукало до цього те, що сам був на війні та втрачав побратимів.

Сержант 93 бригади “Холодний Яр” Микола Неживий загинув 8 квітня 2019 року від осколкового поранення у шию внаслідок обстрілу позицій ЗСУ “Зеніт”, біля Донецького аеропорту з протитанкового ракетного комплексу. У нього залишилась дружина, донька та три внучки.

Коментарі (7)
  • Саша Каменєв

    Земля пкхом тебе Коля ми помним низкий поклон герою.
  • Михайло Ховалко

    Земля Тобі ПУХОМ ГЕРОЮ і царство небесне...
  • Наталія Харун

    Вічна пам'ять
  • Лариса Гладун

    Не забудемо
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Хмельницького за сьогодні
19:45 Проблеми з киснем та дефіцит фінансування: ситуація в Хмельницькій інфекційній лікарні 19:17 Хмельницький заливатиме дощем: прогноз погоди на 15 квітня 18:28 У Хмельницькому спіймали розшукуваного за крадіжку 20-річного хлопця 17:40 "Ціни були надто привабливі": як на Хмельниччині шахраї "кинули" селян на гроші Від читача 20:35 Первинна роль батьків у формуванні репродуктивної системи дівчинки. 17:09 Хто з депутатів підтримав виділення 5 мільйонів на прапор (СПИСОК) 16:46 У Хмельницькому школярі допомогли розшукати вівчарку Лолу 16:24 Держспоживслужба не виявила в магазинах «АТБ» порушень карантину (Новини компаній) 16:17 Частина Хмельницького залишиться без світла 15 квітня (АДРЕСИ) 15:40 Водія з "липовими" документами на авто спіймали у Хмельницькому 15:09 8,5 км новенького асфальту встелили на дорозі на Дунаєвеччині (ВІДЕО) 14:49 Вартість оновлення парку «Молодіжний» знизилася на п’ять мільйонів stars 14:12 На Хмельниччині зник пацієнт психоневрологічного інтернату 13:51 Кілька хмельницьких тролейбусів змінять свої маршрути 15 квітня: чому 13:18 На Хмельниччині COVID підтвердили у 854 людей, 17 пацієнтів померли 12:50 На Хмельниччині серед дороги спалахнула вантажівка 12:16 На Хмельниччині святкування дня народження закінчилося вбивством 11:49 У Хмельницькому помер лікар-онкохірург Олександр Коваленко 11:26 На Хмельниччині збили велосипедистку 11:10 Настав час весняного прибирання: приводимо до ладу квартиру, меблі, автомобіль
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому
keyboard_arrow_up