Хмельничани за кордоном: куди виїхали, як адаптуються, чи повернуться

Ілюстративне фото

• Тисячі хмельничан виїхали за кордон від початку повномасштабної війни. 
• Що розповідають про життя в іншій країні і чи планують повертатись? Зібрали історії. 

Минулого року кількість українців, які виїхали за кордон і не повернулись, зросла у три рази порівняно з 2023. Такі дані прикордонної служби. 

Тисячі хмельничан теж будують нове життя в чужій країні. Хтось виїжджав з дітьми, тікаючи від небезпеки. А хтось – в пошуку заробітку і стабільності. 

Журналістка vsim.ua поспілкувалась з хмельничанками, які виїжджали за кордон. Як влаштувались, чи відчувають себе вдома і чи планують повернутись?

«Чи повернусь – час покаже…»

Хмельничанка Валерія переїхала до Німеччини три роки тому. Вона – б’юті майстер. У цій сфері працювала багато років. Згодом призупинила роботу, коли народився син. Кілька місяців повномасштабної війни жінка провела у Хмельницькому, а згодом прийняла рішення їхати за кордон. 

– Я не скажу, що мені було страшно. На той момент синові виповнилось два роки, ми планували йти до садочка. В той час рідні почали наполягати, щоб ми їхали звідси. «Подумай про психіку дитини, як він маленький буде сидіти у підвалах», – таке я чула постійно. Можна сказати, що під психологічним тиском рідних я таки поїхала, – каже Валерія. 

За словами хмельничанки, найважчим був не сам переїзд з маленькою дитиною, а спроби повернутись до нормального життя. Додає, що в Німеччині проживає її подруга, тому розраховувала бодай на якусь підтримку. 

– Кілька тижнів ми адаптувались. Я одразу знала, що не буду сидіти, маючи якісь «пільги». Тому потроху почала повертатись до своєї колишньої рутини – робити зачіски, фарбувати. Найтяжче було з німецькою мовою, яка мені ніяк не давалась, – каже жінка. 

Наразі минуло 2,5 роки. За цей час хмельничанка повністю адаптувалась – працює і виховує дитину. На запитання, чи планує повертатись – не відповідає. Мовляв, час покаже. А «поки рано». 

«Там все мені було чуже»

Своєю історію поділилась і хмельничанка Ольга. Щоправда, на правах анонімності. Пригадує, як чоловік наполіг, аби вона разом з сином виїхали на початку повномасштабної війни. Розповідає, на той момент в Італії працювали його родичі. Тому з працевлаштуванням і проживанням могли допомогти. 

– Я сказала, що не буду нікуди їхати. Мені було страшно – це далека дорога і якийсь шлях в нікуди. Італійської я не знала, але добре, що були родичі чоловіка. Вони влаштували мене у заклад харчування – там я до ночі мила посуд і прибирала. Мені все там було чуже і я не знаю, скільки я б звикала до іншої країни, – розповідає Ольга.

Додає, що завжди поруч з нею був 8-річний син. 

– Пам’ятаю, як він стомлений засинав на кухні, де я мила тарілки, – каже жінка. 

Ольга каже, її вистачило на 5 місяців перебування в іншій країні. Попри вмовляння родичів і чоловіка залишитись – жінка повернулась і ні про що не шкодує. 

Скільки українців виїхали, а скільки повернулись?

За даними Міністерства економіки України та Агентства ООН у справах біженців, станом на квітень 2025 року за кордоном перебуває приблизно 6,9 мільйона українців, з яких близько 6,4 мільйона — в Європі, а 560 тисяч — за межами Європи. 

Серед вимушених переселенців у ЄС дорослі жінки становлять 44,7%, діти — 31,7%, а дорослі чоловіки — 23,6%.

Станом на травень 2025 року немає точних офіційних даних, скільки українців повернулась з-за кордону.

Як передає forbes.ua, у 2024 році понад 30 мільйонів разів громадяни України перетнули кордони держави,  443 000 з них не повернулися додому, передає forbes.ua. 

Загалом близько 3 млн громадян не повернулося за 3 роки повномасштабної війни, за офіційними даними Держприкордонслужби за минулий рік. 

Читайте також:

Хмельниччина під ударом: в ОВА розповіли про наслідки нічної атаки

Прикордонники Хмельницької академії ДПСУ отримали державні нагороди

70% іноземців, що проживають на Хмельниччині – росіяни

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.