Хмельничанин вигадав нові слова в українській мові: деталі

• Хмельничанин Руслан Косовський вигадав, як називати проміжні часові діапазони.

• Дізналися про це детальніше. 

Хмельничанин Руслан Косовський вирішив подарувати українцям деякі неологізми, які створив самостійно. Він поставив за мету отримувати актуальні, милозвучні та доречні слова для повсякденного вжитку та творчого використання. 

«Якщо вони приживуться, то це означатиме, що мова актуалізується та розвивається» 

Так він створив назви для проміжків доби, зауваживши, що їхні ситуативні аналоги не мали в українській мові ні чіткого часового діапазону, ні семантичної логіки (всі слова чоловічого роду, наголос на перший склад в усіх словах, – прим. автора):

• Раніч – між ніччю та ранком (04:00-07:00)
• Радень – час між ранком та днем (10:00-13:00)
• Ведень – між днем та вечором (16:00-19:00)
• Веніч – між вечором та ніччю (22:00-01:00).

- Коли я згадав, що люди часто губляться як назвати певний період доби (коли вже і не ранок, але ще й не день або ще не вечір, але вже й не день тощо), то почав думати про це, проаналізував існуючі непевні відповідники, скористався тонкощами та секретами ефективного словотворення. В результаті я створив свої власні слова, які мають логічну та зрозумілу побудову, до того ж звучать так, ніби прийшли з давньослов’янської епохи. Я не маю мети нав’язувати людям ці слова, я просто їх створив і подарував. Якщо вони приживуться, то це означатиме, що мова актуалізується, розвивається, що люди самі воліють обирати ті лексичні одиниці, які мають право на існування. Адже українська мова – це живий організм, і словотворення має йти ще й від людей до словників, а не лише в зворотному напрямку, – розповів журналістці vsim.ua Руслан Косовський.

Хмельничанин вже поділився неологізмами із друзями та знайомими та й сам почав їх використовувати у переписках та привітаннях з оточуючими.

Назви, бізнес і музичний слух 

Руслан Косовський вже близько двох років професійно займається неймінгом. Це сфера, яка відповідає за створення назв для бізнесу, соціальних проєктів, особистих потреб тощо. За його словами, справжніх фахівців у цій галузі буквально одиниці, а діяльність наразі користується стабільним попитом. Адже вдало підібрана назва відіграє чи не найголовнішу роль у розвитку торгової марки, бренду та бізнесу в цілому. 

- Початок цієї діяльності для мене розпочався ще в студентські роки під час позаурочної театральної та гумористичної діяльності, коли я вперше відчув та зрозумів, які сильні емоції може викликати слово, як навіть певна послідовність звуків у слові або слів у реченні здатна змінити відчуття у людини. 

- Загалом важливість назви у різних сферах бізнесу вкотре лише підтвердилась після 25 років роботи у менеджменті та на керівних посадах зокрема. Адже назва – це не просто слово. Вона несе філософію, енергію, ритм, емоції, сенс, ідентичність тощо. Для створення ефективних назв потрібні і сміливий інтелект, і глибока ерудованість, і навіть музичний слух. Моя музична освіта мені тут дуже допомагає, до речі : я буквально чую наскільки слово милозвучне, чи воно буде працювати надалі багато років чи незабаром піде у небуття, – говорить Руслан Косовський.

Першу назву для бізнесу Руслан створив ще у 2010-му – для приятеля, який займався виробництвом та продажем металопластикових конструкцій. Вона, до речі, живе та ефективно працює і досі, – додає Руслан. Та справжнім викликом у професійному житті стало рішення з 2024-го року повністю зосередитися на неймінгу та словотворенні. 

Хмельничанин переконаний, що краса та особливість української мови – насамперед у її мелодійності, у неперевершеній автентичній гармонії. Саме тому в неймінгу важливі не лише значення, сенси, емоційне та інтуїтивне відлуння, а й фонетична привабливість, – каже він.

- Є слова, які гарно виглядають в написанні, але не звучать. або ж навпаки на слух чудові, а в письмі виглядають непривабливо. А є такі, які грають, і я відчуваю це на слух, – розповідає чоловік.

Наразі Руслан Косовський продовжує працювати над новими словами і планує по мірі створення ділитися ними з українцями. Каже, що це його моральний поклик : робити щось корисне для української мови та культури.

- Я планую й надалі дарувати українцям нові слова, вдосконалювати семантичні категорії, розширювати синонімічні ряди, робити нашу мову ще більш змістовною, неповторною, глибокою та мелодійною, – говорить він.

Читайте також: «Кохана» у Хмельницькому: інтерв’ю з дружиною загиблого військового, яка відкрила квітковий

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.