Хмельницькі 200-бальники: зібрали ще історії успішних випускників

• У Хмельницькому тридцять випускників набрали найвищі бали за національний мультипредметний тест. 
• Як долали труднощі, чим пожертвували задля успішного результату і ким себе бачать у майбутньому? Ми продовжуємо знайомити вас із 200-бальниками. 

Домашні завдання при свічках, заняття в укриттях, а також довга інтрига щодо формату іспиту. Попри складний навчальний рік випускники показали гарні результати мультипредметного тесту. У Хмельницькому таких щасливчиків 30. Щоправда, такими їх важко назвати, адже найвищі бали - аж ніяк не випадковий результат, а місяці й роки наполегливої підготовки. Про це зізнаються самі одинадцятикласники. 

Минулого разу ми розповідали про деяких хмельницьких 200-бальників. Розпитали про їхню підготовку, труднощі, хвилювання і звісно ж - плани на майбутнє. Продовжуємо знайомитись з успішними учнями Хмельницького. До речі, дехто з них має максимальний бал одразу з двох предметів! Отож, хто вони і про що мріють?

Олександр Починок , Хмельницький ліцей ІІ-ІІІ ступенів 

(400 балів: 200 з математики і 200 з біології).

Представляє Україну на Міжнародній олімпіаді з біології в ОАЕ.

- Моя підготовка була досить тривалою. Розпочав я займатись у червні, одразу по закінченню 10 класу. У той момент ще не було відомо щодо форми екзамену та складу предметів, тому я займався біологією, хімією, математикою, українською мовою, історією України. З біології та мови у мене були репетитори, а у вересні з'явився також репетитор з математики. Уроки з ними тривали до квітня включно. Рештою предметів я займався самостійно, до оприлюднення офіційного переліку необхідних на НМТ предметів. Проте занять з репетиторами не достатньо, також я перерозв'язував завдання минулих років ЗНО, збірники завдань, читав додаткову літературу. А ще важливу роль у підготовці грав навчальний заклад, адже я навчався у Хмельницькому ліцеї II-III ступенів Хмельницької обласної ради, а цей заклад є одним з найкращих в області. Тому успіхові на екзамені завдячую також педагогам закладу. Особливо важливо, що у ліцеї профілізована освіта, приміром я мав 5-6 біологій на тиждень, замість двох, як у звичайних школах. 

- Звісно я сподівався на високий результат, а саме 190+ з усіх предметів. Адже розв'язуючи завдання демонстраційних варіантів, я часто мав максимальний бал. Проте й помилки траплялись. Тому певне хвилювання щодо успішності складання НМТ було. 

- Я завжди цікавився природничими науками, вважав їх своєю сильною стороною. А математикою я не особливо захоплювався, проте й сильних проблем з цим предметом ніколи не виникало. "Любов" до біології, напевно, була з 6 класу, тобто з початку її вивчення в шкільному курсі. Постійно ходив на олімпіади/квести/конкурси з різних предметів, у тому числі математика, географія, українська мова, інформатика, фізика. Але найбільший успіх був у біології і хімії. Мій батько - менеджер у аграрній компанії, тому біологія завжди "була поруч". Проте ніхто ніколи мене не змушував навчатись, не наполягав на відмінництві. Але у мене й без стороннього примусу було певне почуття обов'язку, тому з навчанням все завжди було в порядку. 

- Міжнародна біологічна олімпіада - це найбільше інтелектуальне змагання у цій галузі науки. В ній беруть участь 80 країн, тобто 305 учасників. Дійти до неї було дуже важко. Перед цим слідували перемоги на шкільному, міському, обласному і всеукраїнському етапах. Підготовка до них були важка, тривала. До цього були залучені багато педагогів, але ключову роль у підготовці відігравав мій вчитель Гусак Сергій Григорович.

- Про те, що я та ще троє колег представимо Україну на міжнародному рівні, ми дізнались за два тижні до олімпіади. У держави не було коштів на нашу поїздку, але раптово з'явився спонсор. Звісно часу на підготовку було критично мало. Зазвичай Україна привозить кілька призових місць, але у цьому році через фактично відсутність підготовки ми не змогли здобути призового місця. Я був нагороджений дипломом за заслуги (це на кшталт 4 місця), а решта українців отримали лише сертифікат учасників. Рівень завдань дуже високий, конкуренти довго готувались, а у нас в країні геть не приводили всеукраїнський етап у 2020, 2021, 2022 роках. Цьогоріч він був в онлайн форматі.  

- Я вірю, що ми зробили все можливе. Також додам, що на олімпіаді були делегації з білорусі та московії, у формі Незалежних делегацій. Ми з ними не контактували, та й взагалі ці делегації майже ні з ким не спілкувались. А нам як представникам України, більшість делегацій висловлювали неймовірну підтримку, розпитували про війну. Особливо приємно було, коли на церемонії відкриття нам аплодували стоячи, чи коли з нами вітались “Слава Україні”.

- У майбутньому планую бути лікарем. Вступати буду до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Про виїзд за кордон ніколи не думав, хочу навчатись в Україні та працювати тут. Проте звісно практику чи щось подібне за кордон з радістю б спробував. 

Юлія Онофрійчук, НВО №5

(200 балів з української мови та літератури)

- Підготовка цьогоріч була не з легких. Насамперед варто зауважити, що досить довго вступники не знали формат іспитів, хоча українська мова обов’язкова в будь-якому випадку, проте НМТ і ЗНО має суттєві розбіжності. Увесь перший семестр я готувалася саме до ЗНО з української мови та літератури: писала власні висловлення, робила пробні зошити, читала твори. А вже десь у лютому оголосили про НМТ-2023, тому формат підготовки трохи змінився. Крім того, значних проблем завдавали відключення світла, води й постійні тривоги.

- Найважчим у новій структурі була робота з текстом і завдання на пошук та виправлення різних видів помилок, русизмів, адже в побуті ми часто їх вживаємо. Все інше було досить звичним і неважким.  Українську я люблю з дитинства. Завжди було цікаво дізнаватися тлумачення нових слів, викорінювати з власної мови суржик, удосконалювати граматику (хотілося бути саме тією людиною, яка всюди правильно ставить коми і не припускається орфографічних й лексичних помилок). Готувалася до НМТ здебільшого сама, однак значну роль відіграла моя вчителька з української мови та літератури, яка надавала різні корисні матеріали, розбирала найтиповіші помилки, допомагала заповнити прогалини в знаннях і всіляко підтримувала (за що їй щира дяка).

- Серед своїх сильних якостей, які допомогли підготуватися на 200, можу назвати наполегливість, посидючість, увагу до деталей, цілеспрямованість і непохитний оптимізм. Майбутнім абітурієнтам рекомендувала б не затягувати з підготовкою, адже що більше часу, то краще; навчитися уважно читати питання, щоб не було випадкових помилок; розвивати логіку, аби була більша можливість вгадати те, що призабули; і дуже-дуже багато практикуватися.

- Щодо вступу: обов‘язково дивитися освітні програми, щоб розуміти, які дисципліни будете вчити й чи дійсно спеціальність така ж цікава, як звучить, і не боятися писати студентам: вони з радістю поділяться своїм досвідом.

- Ще не вирішила остаточно щодо свого вступу. На жаль чи на щастя, я різностороння особистість, тож поки вдалося звузити широке коло своїх інтересів до трьох спеціальностей: психологія, журналістика, право. Однак майбутнє своє точно бачу в Україні, сподіваюся, що мирній.

Додамо, що про Юлію ми вже розповідали на нашому сайті раніше. Вона також стала кращою на Всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури.

Христина Ковтун, Хмельницький ліцей ІІ-ІІІ ступенів 

(200 балів з української мови та літератури)

- Готуватись до НМТ я почала пізніше, ніж всі мої знайомі, приблизно у другій чверті 11 класу. Математику та українську мову готувала разом з репетиторами, а от біологію старалась повторити самостійно. Підозрюю, саме тому математику та українську склала на 200, а біологію - на 195. Майже щодня у мене були додаткові заняття, іноді і по два на день, тож було трішки важче встигати за шкільною програмою. Звичайно, через підготовку у мене було менше вільного часу, тому довелось трохи пожертвувати часом, відведеним на відпочинок.

- Загалом 11 клас за навантаженням не відрізнявся від попередніх, єдине що було відмінне - часті тривоги та відключення світла: багато вечорів доводилось вчити уроки при свічці. Як не дивно, найбільше у цьому навчальному році мені запам'яталися саме тривоги, а точніше довгі години, що ми проводили в укритті разом з моїми однокласниками. Але незважаючи на всі незгоди та завдячуючи нашим захисникам, ми усі змогли успішно закінчити школу та показати свої досягнення під час складання мультипредметного тесту. 

- У майбутньому я хочу стати лікарем, мріяла про це ще з 8 класу. Знаю, що в Україні багато престижних та висококласних медичних університетів, але найбільше я хочу потрапити до Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.