«Хмельницький — мій другий дім». Історія переселенки з Харкова, яка перевезла свій бізнес

-
24 лютого о 4 ранку Влада з дітьми прокинулися в Харкові від вибухів.
-
Під звуки «прильотів» швидко збирали речі, аби виїхати з міста.
-
Тепер харків’янка оселилася в Хмельницькому, куди перевезла свій бізнес — студію краси «Volosiki».
-
Історію переселенки дізнавайтеся в цьому матеріалі.
260 700 — стільки переселенців прийняла Хмельницька громада з початку війни. Це дані міськради на квітень цього року. Більшість людей мешкали тут тимчасово та їхали далі.
Втім, чимало людей залишилося. Дехто навіть перевіз із собою бізнес. Як от Валерій Воротінцев із Сєвєродонецька, який перевіз свою кав’ярню.
Цього разу знайомимося із Владою Олександровою, яка перевезла в Хмельницький свій бізнес із Харкова.
Збирала речі під звуки вибухів
«Volosiki» — студія краси із такою назвою тепер видніється в центрі Хмельницького, на вулиці Проскурівського підпілля. Власниця — Влада Олександрова. З початком повномасштабного вторгнення дівчина переїхала на Хмельниччину.
Харків залишала під звуки вибухів, тримаючи одну дитину на руках, а другу за руку. Із собою схопила лише дитячі соски й деякий одяг. Пригадує, як збирала речі дітей і здригалася від кожного «прильоту». За її вікнами палахкотіли зарева.

Переїхавши, Влада залишила в Харкові частину не лише приємних спогадів, улюблені заклади, друзів, а й бізнес. Вона створювала і плекала його роками.
Підприємиця вже шість років працює в б’юті індустрії. Її харківський салон краси «Volosiki» мав популярність серед місцевих. Компетенція майстрів — реконструкція та модифікація волосся.
Перший такий салон Влада відкрила в Дніпрі, звідки вона родом. Згодом, одружившись, вона переїхала до Харкова. Там вона знову розпочала бізнес і відкрила другий салон.
Створити цей бізнес Владу надихнув невдалий візит до майстра, який пошкодив її волосся. Після вона зацікавилася цією темою глибше. Так виникла ідея створити свою студію.
Саме 24 лютого Влада готувала для своїх клієнток сюрприз — оновлення салону. Закупила нові меблі та обладнання. Вранці вона мала зустрічати клієнтів із капкейками та кульками.
— Коли почалася повномасштабна війна — ми відразу виїхали. У мене двоє дітей. Молодшому було п’ять місяців. Діти злякалися. Ми живемо якраз на Північній Салтівці. Вибухи почалися о четвертій ранку. Уже о шостій ми були в дорозі. До нашого району легко діставали гради. Пам’ятаю, підбігаю до вікна — там вибухи. Речі згортала швидко, за вікном постійно бахкало, - каже вона.
Спершу Влада з малими приїхала до батьків на Дніпропетровщину. Далі вирішила рушати на захід. Так вона опинилася в Хмельницькій області.
Перебравшись на Хмельниччину, Влада з дітьми спершу оселилася в будинку в Летичеві. Житло знайшли місцеві, які допомагають переселенцям. Проте дім не був цілком придатний, аби там поселилася мама з дітьми. Зокрема — не було води.
У Летичеві Влада з дітьми прожила з пів року. Водночас жінка не могла сидіти без роботи і взялася відновлювати свій салон. Вона винайняла приміщення в Хмельницькому, на Зарічанській. Саме туди, у салон, вона щодня їздила з Летичева. «Було важко і я сильно втомлювалася», — згадує. Адже, окрім роботи в салоні, на Владі лежав догляд за двома малими дітьми. А також — щоденна дорога за маршрутом Летичів-Хмельницький, а це пів сотні кілометрів в одну сторону.
Оплатити житло в місті тоді не могла. Адже в перші місяці повномасштабної війни квартири в місті здавали задорого.
«Важко починати з початку»
Уже згодом Влада з дітьми переїхала в Хмельницький, бо таки знайшла недорогу квартиру. До того ж розповідає, власник виявився дуже чуйним. Він бачив, що в сім’ї немає багатьох речей.Тож чоловік узяв із дівчини не повну оплату й запропонував купити на ці гроші те, що їм потрібно. Такий вчинок дав Владі зрозуміти, що довкола неї є підтримка.
Коли Влада переїхала в Хмельницький і обжилася, то підібрала для свого салону зручніше місце. Так її «Volosiki» оселилися на Проскурівського підпілля. Там Влада зробила ремонт і закупила все, чого бракувало.
В одному залі вона працює сама, інший — здає майстрам на оренду. На рецепції в салоні стоїть м’яка іграшка з написом «Volosiki» та «Харків». Влада каже — дуже сумує за рідним для неї містом.
— Коли відкривала салон у Хмельницькому, було важко морально. Я вкладаю в це душу. Важко починати все із самого початку. Весь час думаєш: а коли й тут буде така ситуація, у якій доведеться переїжджати. Ти вкладаєш у ці справи всі сили, гроші, а потім якісь нелюди приходять і думають, що можуть усе відібрати. Ось це для мене найважче, — говорить Влада.
«У Хмельницькому класні люди»
Серед хмельничан Влада вже знайшла своїх клієнтів. Для них вона пропонує діагностування волосся, визначення його стану, підбір складників. Також займається проведенням групового та індивідуального навчання для майстрів.
Саме місто Влада називає своїм другим домом. Говорить — тут усе вже знає. Хмельницький подобається їй своєю компактністю. Усе, що потрібно, завжди під рукою.
— Мені всі місця тут подобаються. Об’їздила безліч локацій в області. Наприклад, у Сатанові була. У мене часто перепитують, чи я точна «харківська», — сміється. — Залишати це місто мені було би прикро. До того ж у Хмельницькому дуже класні люди. Різниця, яку я помітила між харків’янками і хмельничанками: тут скромніше одягаються. І значно менше губатих та інстаграмних дівчат, — ділиться враженнями Влада.
Коли минув рік, як Влада перебралася в Хмельницький, вона написала на сторінці в Instagram допис. У ньому подякувала хмельничанам за прийом.
— 8 квітня минув рівно рік, як ваше чудове місто і ви прийняли до себе дівчинку з Харкова. Перелякану дівчинку, якій потрібно знову, уже втретє починати все спочатку (спершу в Дніпрі, згодом у Харкові, далі — у Хмельницькому, — прим. автора). Дякую, що ні разу я не почула докору у свій бік, коли переходила на мову самі знаєте кого. Дякую, що підтримали, повірили й дали шанс проявити себе. Дякую за ваших небайдужих людей, які допомагали всю дорогу, поки ми не освоїлися. Дякую за колектив, який терпів наші запахи кератину, поки не було студії. Дякую за те, що тут я відчувала себе, як вдома, у рідному місті. Я розумію, що вже не зможу лишити це місто назавжди. Бо це вже другий дім, — написала Влада.

У студії Влади в Харкові встановлені камери відеоспостереження, картинку з яких вона спостерігає зі свого телефону. Так вона стежить за ситуацією навколо приміщення. І тут не обійшлося без російського прильоту. Тоді осколки пошкодили вікна закладу.
Попри все, у її планах — повернутися в рідний Харків і відновити роботу салону. Також Влада мріє про відкриття ще кількох студій. Зокрема — у Львові та Херсоні. І, звісно, продовжити тішити клієнток у Хмельницькому.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
-
Віталій СмертюкНаскільки мені відомо в Хмельницькому вивіски з назвами іноземними мовами заборонені
-
Ірина Микуляк-СідорукНу і як же без жовчі наших дівчаток, ну люди, ну порадійте, так ні, треба десь, а таки знайти у що тикнути🤦🤦🤦
-
Людмила МазурВ англійському словнику не знайшла переклад назви закладу. Допоможіть.
-
Влада Панченко