“Ми під бомбами лежали”. Розповіді переселенців, які приїхали в Хмельницький

• Хмельницький став прихистком для тисячі людей.
• Мами з дітьми, пенсіонери та підлітки - всі вони пережили справжнє жахіття.
• Їхні розповіді читайте в матеріалі та переглядайте відео.

Жінки з дітьми на руках. Пенсіонерки із жахом в очах. Тисячі таких людей наразі перебувають в Хмельницькому. Тут вони хоч на хвилину забувають про те, що пережили. Місцеві волонтери дбають про все необхідне для них. Людям надають нічліг. Їх реєструють й формують спеціальні пакети з допомогою. Входять до неї саме ті речі, про які просять самі переселенці.

Станом на сьогодні, 15 березня, в Хмельницькій ОТГ тимчасову домівку для себе знайшли орієнтовно понад 21 тисяча людей. Помешкання їм надають в навчальних закладах,  культових спорудах, закладах готельно-ресторанного бізнесу та в приватному секторі. 

Чи не кожен з тих, хто прибув у Хмельницький, мріє повернутися додому. Мріє, проте боїться. Саме тому люди приїхали до безпечного місця, аби разом із хмельничанами чекати на перемогу України. 

На своїй сторінці у Facebook міський голова Олександр Симчишин опублікував відео. Біженці з різних регіонів розповіли, що пережили та від чого втекли. 

• Ми з Ірпеня. Виїхали минулої п’ятниці, вранці, за пару годин до пекла. Їхали з друзями. Вони нас прихистили під Хмельницьким. Наразі далі на захід, за кордон, не хочемо. Постараємося поки налагодити життя тут і маємо надію повернутися додому, - каже жінка. 

• Ми під бомбами лежали, під обстрілами. Біля нас знаходилася будівля, де зберігалася зброя і координаційний центр. Все це запеленгували. Поруч із цим всім мій будинок. І почали бомбити. Коли зайшли танки, я ніде не переховувалася, я знаходилася у своєму будинку, не боялася. Коли кружляли літаки й бомбили - тоді я боялася. Я переховувалася у сусідів. Потім мої діти вивезли мене в Пісківку. Звідти нас вивезли в Хмельницький. Ми вдячні вам, бо ми так настраждалися. Це страх і жах. Я прислоняюся перед цими людьми. Дуже уважні, дружелюбні, відкриті. Хочеться, щоб ми всі разом так до кінця були.

• Я переселенка з Харкова. Приїхали сюди, шукаємо житло. У Харкові в нас повністю все розбомбили. Поки залишаюся тут, в Хмельницькому. У Харкові в мене залишився син, який пішов на війну і я не можу його залишити, - говорить харків’янка. 

• Ми із Запорізької області, я і моя сім’я. Ми вже дуже довго в дорозі. Ми не знаємо, як далі їхати, бо немає де залишитися. Багато людей їде. Можливо, тут залишимося на деякий час. Я дуже хочу додому, вже хочу додому. Але страшно.

Читайте також: Хмельничанин малює Зеленського, Лукашенка й Путіна: українці захоплюються, росіяни матюкаються

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.