“Мріяв про перемогу й повернутися до рідних”: хмельничани попрощалися із Євгенієм Шевченком

• 33-річний захисник загинув, виконуючи бойове завдання.
• У нього залишилася дружина та двоє доньок.

12:00, міська ритуальна служба на Святослава Хороброго. Біля входу зібралося чимало людей. Рідні, побратими, друзі та знайомі. Усі прийшли віддати шану Герою - Євгенію Шевченку. Йому було 33 роки. Захисник віддав життя, виконуючи бойове завдання на Сході країни.

Усі присутні принесли квіти із жовто-блакитними чи чорними стрічками. По черзі заходили всередину, аби попрощатися із загиблим. Військовий із позивним “Дрон” пригадує: Євгеній був надзвичайно товариським, добрим та веселим. Додає: “Війна дійсно забирає кращих”. 

- Він нам класно готував. З нами виходив на всі завдання і завжди їх виконував. Кращого друга, чим він, я не зустрічав. На жаль, йдуть найкращі і це правда. Він мріяв про перемогу та повернутися до своїх рідних - дружини та двох доньок, - розповідає побратим. 

Знайомі згадують, що Євген з великою повагою ставився до своєї сім’ї - батьків та братів. Рідні для нього завжди були на першому місці. 

- Ми працювали з Женьою разом на фірмі “Бакалія”, що колись була по вулиці Шевченка. Там ми були торговими представниками. Працювали в різних відділах, але певний час їздили разом на маршрути. Женя був позитивною та усміхненою людиною. В нього ніколи не було ситуацій, з яких він би не зміг знайти вихід. Мав бездоганне почуття гумору. 

- Також Женя постійно займався спортом в тренажерному залі. Коли ми часто спілкувалися, він ще не був одружений. Але знаю точно, що сім‘я у нього була завжди на першому місці. Це був максимально позитивний і добрий хлопець. Я знаю мало таких людей, як він! Женя - це приклад, для майбутнього покоління, з його відношенням до життя, до людей та до сім’ї, - розповідає колишній колега захисника Олександр Коваль.

З часом Євген Шевченко зустрів свою майбутню дружину. Разом виховували двох донечок. Життя змінилося після повномасштабного вторгнення росіян. З перших днів Євген долучився до лав ЗСУ. Протягом року він захищав країну на Сході. 23 квітня, виконуючи бойове завдання, віддав життя за Україну. 

Євгенія Шевченка поховали на Алеї слави, на кладовищі в мікрорайоні Ракове. 

Читайте також: Хмельничанка Леся бачила фото загиблого чоловіка, та майже рік не отримує підтвердження

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.