“Мусить помститися за тих хлопців, яких немає”. Захисник із Городка підірвався на міні та втратив зір
-
Святослав Легкий був командиром взводу. Воював на Луганщині та Херсонщині.
-
Чоловік підірвався на міні. Він залишився живим, але сильно травмувався.
-
Нині боєць проходить лікування та вже знає, щойно оклигає — повернеться в ЗСУ, нищити ворогів.
Святослав Легкий мешкає в Городку. Чоловік одружений та має донечку. Захисник пройшов бої на Луганщині та отримав важке поранення на Херсонському напрямку. Історію хороброго бійця розповіли у виданні Городок.City.
Прожив роки в окопах та бліндажах
40-річний Святослав Легкий захищає Україну від росіян вже 8 років, від початку російсько-української війни. Ще 10 травня 2014 року городоччанин добровольцем пішов на фронт.
Святослав служив у піхоті 57-ї мотострілецької бригади. Рідні кажуть, він прожив роками в окопах та в бліндажах. Неодноразово мав поранення, але знову і знову повертався на фронт.
— І осколкові поранення були, і контузії, і рука прострілена, із палицею ходив — і все одно туди повертався. І я вже просила, і донечка благала «не ходити таткові на лоботу», та він не слухає. Каже: «А на кого я своїх хлопців залишу? Та й роблю це заради того, щоби мої діти туди не йшли», — розповідає дружина бійця Христина.
Щойно почалася повномасштабна війна, Святослав був на Луганщині. Там, будучи командиром взводу, він разом зі своїм підрозділом тримав лінію оборони. В ті часи кожна хвилина для захисників здавалась останньою.
Після цього його підрозділ відправили на звільнення Херсонщини. Саме там Святослав і отримав найважче в своєму житті поранення.
Наїхав на міну, зачищаючи Давидів Брід
Це трапилось 9 жовтня.
— Хлопці звільнили Давидів Брід і проводили зачистку від орків. У них була інформація про те, що в лісі укріпилися рашисти. Зачистка йшла з двох напрямків. По завершенні завдання дві групи військових зустрілися, але, як виявилося, вони перебували на мінному полі. Танк, до якого прямував син, наїхав на міну… — розповів батько Святослава.
Його дружина додала, що того дня від смерті її чоловіка врятувало сучасне обмундирування — бронежилет та каска.
— Передня частина бронежилету розірвалася повністю, але внутрішні органи вціліли. Переламані лише ребра. У той же час постраждали всі відкриті ділянки тіла: численні опіки, рвані рани, пошкоджені рогівки в очах, роздроблена нижня та верхня щелепи, вибуховою хвилею вибиті всі зуби, — каже Христина.
Побратими несли Святослава дві години із мінного поля. Спершу він потрапив до медзакладу у Миколаївській області, а потім гелікоптером його доправили до Одеси.
Око зможе відкрити аж через півроку
Нині Святослав Легкий досі перебуває на лікуванні в Одесі. Він лікується в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України. Рідні пораненого бійця кажуть, що медики йому прогнозують довготривале лікування. Йдеться щонайменше про 8-10 місяців.
Захисник вже переніс операції на лівому оці. За прогнозами лікарів, він лише одне ліве око зможе відкрити не раніше, аніж через 6 місяців.
— Поки чекаємо, чи приживеться рогівка, яку йому пересаджували, далі потрібно буде нарощувати кістки щелепи, і тільки після того, як кістка приживеться, будуть встановлювати зубні імплантати, — каже Христина.
Нині вона в Одесі дбає про чоловіка.
— Мій син каже: «Це війна, тату». І це треба пережити. Декілька днів тому Святослав вийшов зі мною на відеозв’язок, і коли я почув: «Тату, я тебе бачу», то аж серце защемило…. — додає батько Григорій.
“Прощення рашистам не буде”
Незважаючи на важкі поранення Святослав планує повертатися на службу в ЗСУ, щойно одужає. Рідні кажуть, він ніколи не залишить своїх побратимів.
— Син каже, що мусить помститися за тих хлопців, яких немає. Прощення рашистам не буде. Не може бути з ними домовленості. Поки вони існуватимуть, доти існуватиме загроза. Ми зараз дійшли до такої точки, коли або ми їх поборемо, або вони нас. Третього не дано, — пояснює батько бійця.
Він додає, що син просить подякувати кожному, хто допомагає армії. Тим, хто донатить, купує спорядження, волонтерить. Фронт і тил — це єдина система. Якщо впаде тил, то не буде і фронту. Тому тут важлива взаємодія і співпраця.
Підтримати матеріально захисника та віддячити Святославу Легкому за героїзм можна, перерахувавши кошти на карту його дружини — 4149 4993 7571 8713 Гнилицька Крістіна Костянтинівна (ПриватБанк).
Читайте також: "Я все кинув і повернувся захищати Батьківщину”. Сапер з Кам’янця отримав відзнаку Міноборони(ФОТО)
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.