На “Азовсталі” перебуває військовий з Шепетівки: хто він та що розповідає

- Ситуація на “Азовсталі” із кожним днем стає все критичнішою.
- Військові перебувають в оточенні рашистів вже понад 2 місяці.
- Боронить завод та Маріуполь боєць із Шепетівки.
- Хто він і що розповідає про ситуацію в найпекельнішому нині місці в Україні?
“Якщо десь є пекло на землі - то воно в Маріуполі”, - це цитата мера Маріуполя. Від 2 березня військові, прикордонники, поліцейські та нацгвардійці перебувають у повному оточенні на “Азовсталі”. Вони стають свідками цілодобових обстрілів та авіанальотів. Там є чимало поранених і навіть загиблі.
Боєць з Шепетівки вже 8 років служить в “Азові”
На “Азовсталі” знаходяться бійці полку “Азов”. Серед останніх - військовий з Хмельниччини Михайло Пушко. Він народився та виріс у Шепетівці. Ще в 2015 році пішов добровольцем на війну. Останнім часом він проживав в Маріуполі разом зі своєю нареченою. Пара придбала там будинок і автівку. Вже збиралися братися до ремонту в новому житлі. Проте всі плани перекреслила війна. Про все це журналістці vsim.ua розповів рідний брат військового - Віктор Пушко.

-
Разом із братом ми народилися та виросли в Шепетівці. Він навчався в школі №2, потім перевівся в іншу. Учнем брат був не найкращим (сміється). Після закінчення школи, він вступив до Хмельницького національного університету. Чесно кажучи, я ніколи не міг подумати, що він в армію піде. У 2015 році він сам захотів, самостійно зібрав документи і відправився добровольцем. Тоді на війну добровольців йшло дуже мало. А брат пішов, - розповідає брат Михайла.
Відео дня/li>
Коли ми спілкувалися з Віктором, то час від часу втрачався зв’язок. Річ у тім, що він і сам наразі перебуває на службі в одній зі штурмових бригад. Із братом, який на “Азовсталі”, намагається перекинутися словами у месенджерах щодня. А от найважче зараз їхній мамі, розповідає Віктор. Каже, вона схвильована не на жарт, адже обидва сини на війні.
Що розповідає шепетівчанин Михайло про ситуацію на “Азовсталі”
З братом Михайло спілкується через інтернет, що працює за допомогою платформи Starlink. Він розповідає, що завод постійно перебуває під обстрілами. Іноді бувають перерви. Військові жартують - це, певно, в рашистів перекури. Запасів їжі залишилося дуже й дуже мало. Михайло розповів, що у них також немає важкого озброєння. Саме тому ситуація на “Азовсталі” з кожним днем лише загострюється.
-
Брат каже, що обстріли там йдуть постійно. Перерви лише на те, щоб стволи охололи. А далі знову по новій. Два місяці вони протрималися в повному оточенні. Запаси всього в них вже закінчуються. Тому їх треба звідти терміново витягувати, - каже Віктор Пушко.
Шепетівчанин каже: територія на заводі величезна. Всі “розкидані” по різних позиціях. На “Азовсталі” досі залишаються цивільні. Людей, які перебували поблизу Михайла та його побратимів, вже евакуювали.
На запитання, чи можуть вони здатися в полон, брат бійця з “Азову” відповідає так:

-
У полон вони не здадуться. Це точно. Це без варіантів. Якби вони хотіли здатися і вийти - давно б це зробили.
Розповідаючи про брата, Віктор каже, що дуже за ним сумує. А також декілька разів повторює: “Їх потрібно рятувати”. За його словами, існує єдиний сценарій виходу - через третю сторону, яка б забрала військових через море. Мовляв, інших шляхів виходу з заводу не існує. “На тій території зосереджена основна сила, аби не дати нашим військовим вийти”, - говорить Віктор.
Військові помирають через гангрени
Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук розповіла: станом на 10 травня на території заводу перебуває понад тисяча українських військових. Серед них - сотні поранених, які потребують термінової евакуації.
Заступник командира полку “Азов” Святослав Паламар розказав журналістам BBC, що на "Азовсталі" поранені військові вмирають саме через інфекційні гангрени. У облаштованому там шпиталі обмаль антибіотиків і немає змоги проводити ампутації.
А от у короткі миті тиші оптимізм всіх, хто перебуває на “Азовсталі” підтримує 21-річна захисниця Катерина з Тернопільщини. Її називають “Пташка”. Вона виконує українські композиції і цим самим підносить настрій військовим. Історію дівчини читайте за посиланням.
-
То є Пташка, але Пташка зі сталі! Вона би мала фарбуватись, носити сумку через плече і ходити на побачення, а натомість обрала автомат і камуфляж! Катя дуже сильна духом! Це воїн без краплини страху у крові! - розповідає викладач дівчини журналістам “20 хвилин”.
Історія кохання та звернення до Ілона Маска
Ще одна історія, яка розгорнулася на “Азовсталі” викликала чимало емоцій в українців. Це історія кохання дівчини з “Азову” та прикордонника. Як повідомляє Нацгвардія України, пара побралася на території заводу. Вони навіть обмінялися обручками, які виготовили зі звичайної фольги. Вже за три дні чоловік загинув. Його обраниця пообіцяла вибратися з облоги і продовжувати жити за них двох.
Вчора, 11 травня, стало відомо, що командир підрозділу 36-ї бригади морської піхоти України звернувся до Ілона Маска. Захисник просив допомогти вийти їм з “Азовсталі”. А також прохав усіх людей зробити так, аби Ілон Маск побачив звернення українського військового.
Отже, якщо Маріуполь захоплять, це дасть росії контроль над одним з найбільших українських портів, а також створить суходільний коридор між Кримом та територіями на Донеччині та Луганщині. Про це пише BBC.
Зв'язок між Кримом та росією через контрольовані території рашисти хотіли отримати ще від 2014 року, коли збройний конфлікт лише починався. Це значно спростить доставку вантажів та людей. Зараз все це відбувається через Керченський міст, який Росія побудувала із величезними витратами після анексії Криму.
Читайте також: Скарги військового на умови в хмельницькому госпіталі: що не так і як це коментують в медзакладі
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Žaneta Zanoščuková
Антоніна Миколай Гуменюк
Oksana Rudyk
Галина Середа