На війні загинули четверо військових із Хмельниччини. Ким вони були

-
Олександру Шістеру було 36 років.
-
Віктор Тодорашко за життя отримав дві високі бойові нагороди.
-
У Сергія Слободенюка залишилось двоє дітей.
-
Павло Машура загинув під час мінометного обстрілу.
Знову Хмельниччина прощатиметься із воїнами, які боронили країну від російського загарбника. Ще четверо захисників навіки стали Героями. Один із них загинув 30 серпня. Решта троє — наступного дня — 31 серпня. Всі на різних позиціях.
Олександр Шістер
Олександр Шістер був родом зі Старокостянтинова. Він героїчно загинув 31 серпня, виконуючи бойове завдання, в районі населеного пункту Райгородка Сватівського району на Луганщині.
Цього року Олександру виповнилося 36 років. Він був солдатом. Сьогодні Старокостянтинівська громада прощається із загиблим захисником. Про це йдеться в повідомленні громади.
Віктор Тодорашко
Ще один захисник зі Старокостянтинова поліг на війні. Віктор Тодорашко поліг 31 серпня в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання.
За життя Віктор був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» і нагороджений Нагрудним знаком І ступеня «Хрест воїна-єгеря». Про це повідомляють у тергромаді.
Завтра, 6 вересня, у Старокостянтинові ховатимуть свого захисника. Громадське прощання відбудеться в приміщенні Гарнізонного будинку офіцерів.
Сергій Слободенюк
Сергій Слободенюк був родом з Ізяславщини. Він загинув у віці 31 року. Солдат був навідником десантно-штурмового батальйону.
— Попри молодий вік Сергій в силу непереборного бажання вигнати нечисть з нашої землі боровся мужньо та самовіддано, як і його батько, котрий приєднався до лав захисників Батьківщини з перших днів повномасштабної війни та кілька місяців тому повернувся додому. Головною ціллю батька та сина була вільна Україна з щасливим народом. Для цього обидва не жаліли нічого: ані сил, ані здоров'я, ані своїх років, — повідомили в Ізяславській міській раді.
31 серпня військовослужбовець отримав травми, несумісні з життям, внаслідок ворожих вибухів. Сталось це на Донеччині.
Без чоловіка залишилась кохана дружина, без батька — двоє синочків. У вічному смутку батьки, сестри та брат...
Прощання з Героєм проходить сьогодні, 5 вересня, у батьківському домі в селі Мислятин. Поховають Воїна на місцевому кладовищі.
Павло Машура
Павло машура був із Кам’янеччини. Мешкав у селі Довжок. У січні його мобілізували. Павло став на захист України та до останнього подиху боронив рідну землю від російських окупантів, повідомляють у міській раді Кам’янця.
Проходив військову службу на посаді командира десантно-штурмового відділення. Боєць загинув 30 серпня внаслідок мінометного обстрілу українських позицій військовими рф на Запоріжжі.
Павло залишився назавжди вірним військовій присязі, адже, беручи участь в обороні нашої Батьківщини, захищаючи кожного з нас віддав найцінніше – своє життя. Йому назавжди 28...
Про час та дату прощання з Героєм поки не повідомляють.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Любов Чуб
Олексій
Людмила Мариняк
Нина Цихонь