Для багатьох молодих людей одруження в День святого Валентина стало символом вічного кохання. Та, виявляється, укладають шлюби в день закоханих і пари старшого віку. 14 лютого завітали до міського РАЦСу 63-річний Анатолій та 54-річна Наталія. Аби побратися. Журналісти vsim.ua поспілкувались із ними та дізнались багато цікавих подробиць.
Вони знайомі вже 35 років
Анатолій та Наталя познайомились ще 35 років тому. А 34 з них прожили разом. Кажуть, події так склались, що більше 30 років жили без штампу в паспорті.
- Ми давно подружжя. Вже 34 роки. Ми й жили разом. Просто так склались життєві обставини, що ми змушені були знову одружитись, - каже Наталя.
Анатолій Янковський розповідає, що познайомився із Наталею в Хмельницькому. Сталось це ще у 1982 році. Саме тоді Анатолій, який був моряком, повернувся із відрядження.
- Я приїхав з Камчатки у відпустку, - пояснює Анатолій. - А був тоді моряком. Ловив рибу. Довго доводилось не бувати вдома. А жив тут поряд зі столовою. Часом ходив туди їсти. Там і побачив свою майбутню дружину.
Наталі тоді було 20 років. Дівчина працювала поваром у їдальні. Молоді люди відразу закохались одне в одного та почали зустрічатись. Кажуть, півроку пройшло, неначе в тумані. А далі Анатолію слід було знову вирушати в командировку. Тож, недовго думаючи, він зробив коханій пропозицію. Наталя погодилась. І у 1983 році пара побралась. Шостого лютого зіграли пишне весілля. Через два роки у них народилась перша донечка. А вже у 1986 році молоді люди розлучилась.
- У 83-му ми розписалися, а в 86-му розвелись, бо нам так треба було, - пояснює Наталя. І додає: - Через майно.
Однак, пара продовжувала жити разом. Анатолій перестав їздити в далеке плавання та осів у Хмельницькому. Купив власне авто, отримав необхідні документи та почав таксувати. Згодом у пари народилась ще одна донька. Йшли роки, росли їхні діти. А одружуватись Анатолій та Наталія знову не поспішали.
- Всі роки так і йшли до цього. І ніяк не могли до РАЦСу дійти, - зізнається Анатолій. – Хоч і любили одне одного.
Побратися знову заставило майно
Перебиваючи чоловіка, Наталія розповідає, що побратися знову їх змусив випадок. Справа в тім, каже жінка, що при заміні паспорту їй неправильно перевели прізвище. Замість літери «о» поставили «і». А згодом і одну з дочок записали «Янківська».
- При будь-якому поділі майна чи унаслідуванні спадщини вийде, що лише одна наша дитина є дочкою, а іншій доведеться доводити власне право, - пояснює Наталя. – Тож виходить теж майно знову одружило нас.
Через 31 рік після розлучення пара вдруге прийшла подавати заяву до РАЦСу. Кажуть, хотіли розписатись знову 6 лютого. Та їм повідомили, що на цю дату вільного часу немає. Натомість запропонували перенести на 14 лютого. Анатолій і Наталя довго не думали. Кажуть, погодились одразу. Це ж День кохання. А от церемонію для одруження обрали найпростішу. У невеликому кабінеті пара поставила підписи про укладення шлюбу та отримала свідоцтва. Із кабінету подружжя Янковських вийшло з посмішками на обличчях та документами в руках. Вони зізнаються, що діти хотіли прийти їх привітати, та молодята відмовились. Мовляв, роки не ті.
- Діти нас ще привітають, - розповідає Анатолій. – Сьогодні посвяткуємо в сімейному колі.
«Без неї чогось не вистачає»
Незважаючи на пережиті разом роки, пара каже, що кохання між ними все ще залишилось. Та це вже інший вид любові.
- Вже, знаєте, є повага, впевненість у людині з якою живеш, - зізнається Наталія. – Це моя спина і підтримка. Що я не попрошу, він все зробить.
Анатолій же не може пояснити своїх почуттів. Каже, що як живе без половинки кілька днів, то йому стає не по собі.
- Отак, як дні два чи три її немає, то вже наче чогось не вистачає, аж щось робиться. В середині все тремтить від хвилювання, - розказує чоловік. – Наталя їздила в Сатанів на курорт на десять діб, то через три дні я вже хотів зірватися і їхати за нею. Бо ж як вона там без мене?
Чоловік і далі таксує, ось уже 30 років. А жінка займається підприємницькою діяльністю на ринку. Обидві дочки вже одружені. Анатолій та Наталія щасливі бабуся та дідусь двох онуків. Тож, кажуть, сьогоднішній День кохання святкувати є з ким. Чоловік же стверджує, що для повного щастя їм залишилось обвінчатися. Аби не тягнути так само довго, планують зробити це цього ж року. А поки із посмішками на обличчі вони залишили РАЦС та поспішили додому святкувати урочисту подію. Адже діти їм ще мають прокричати «Гірко!»
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.