Назавжди 49: на Хмельниччині попрощалися з Віталієм Котиком
- Захисник загинув 6 листопада на Запорізькому напрямку.
В Улашанівській громаді провели в останню дорогу Віталія Котика. Чоловік народився 11 березня 1977 року в селі Іванівка. Закінчив місцеву школу, пішло пішов навчатися у Полонське професійно-технічне училище, де здобув професію слюсаря механо-складських робіт.
— Віталій Миколайович був чоловіком, на якого завжди можна було спертися. Спокійний, надійний, свій. З тих, хто не боїться жодної роботи і чесно робить свою справу. Він був людиною загартованого характеру, мав справжній хист до праці. Наш Герой мав золоті руки — усе вмів робити, за яку б справу не брався, а його серце завжди було відкрите, він дуже любив життя. Віталій Миколайович ніколи нікого не підвів. Не відвернувся. Не сховався. Навіть коли було важко, він просто посміхався і казав, що з усім впорається, — розповіли в Улашанівській сільській раді.

16 жовтня 2025 року Віталій Котик долучився до лав ЗСУ. Служив на посаді стрільця- номера обслуги 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини А4977.
6 листопада 2026 року в районі населеного пункту Таврійське Запорізького району Запорізької області захисник загинув.
— У глибокій скорботі, розділяючи цей страшний біль разом із його найріднішими. У невимовному горі залишилися його сестри Тетяна Миколаївна та Людмила Миколаївна, брат Михайло Миколайович та швагро Вадим Володимирович, які зараз теж стоять на варті нашого спокою! А також донька Діана, для якої, навіть відійшовши у засвіти він залишається теплом та світлом.








Читайте також:
У Хмельницькому попрощалися із загиблим бійцем Олегом Хомаком
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google