«Ніколи не жалівся й не ховався»: попрощалися з Андрієм Дацьковим
-
Захисника мобілізували на початку 2026 року.
-
Виконував бойові завдання на Харківському напрямку.
-
Загинув 18 серпня 2026 року.
У Хмельницькому провели в останню дорогу 48-річного Андрія Дацькова. Захисник народився 8 листопада 1977 року. В мирному житті працював в сфері нерухомості, згодом менеджером.
Його родичка Оксана розповіла журналістці ТРК «Місто»: Андрій був доброю людиною. Завжди приходив на допомогу тим, кому вона була потрібна. Дуже любив тварин, як і вони його.
— Він для мене був як брат. Завжди на мене говорив «Ксюшка». Зараз в мене в пам’яті, як він завжди посміхається. Дуже був доброю, хорошою людино. Він любив тварин і його собаки всі любили, котики. І якось він всім допомагав. Мені здається, що він нікому не відмовляв.
Андрій був сімейною людиною, – каже Оксана. Доглядав матір та батька: у липні минув рік, як їх не стало. На початку 2026-го Андрія Дацькова мобілізували. Служив у 3-й окремій важкій механізованій «Залізній бригаді». Бойові завдання виконував на Харківщині.
— Він був сміливим, не з тих, що буде тікати, ховатися. На службі він був тільки пів року, але він ніколи не жалівся. От скільки він зі швагром говорив, дзвонив до нас – він ніколи не жалівся, — поділилася Оксана.
Андрій Дацьков загинув 18 серпня 2026 року. У нього залишилася дружина, діти та рідні. Поховали воїна на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
Читайте також:
Повернувся додому «на щиті» 23-річний Павло Ковальчук
Сповідь мами військового: як Антоніна з Хмельниччини бореться за життя паралізованого сина
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google
