Нова декларація Крупи: експерт пояснив, чи є там ознаки незаконного збагачення

• За 2024 рік сім’я придбала нерухомість, авто, коштовності. 

• Є також позика на 2,5 млн доларів, яка викликає питання. 

• Що не так із декларацією Крупи — пояснює експерт.

Днями колишня очільниця Хмельницького обласного МСЕК Тетяна Крупа, яку підозрюють у незаконному збагаченні, подала декларацію. У ній вона відзвітувала про свій майновий стан у 2024 році, частину якого провела у СІЗО: обшуки й вручення підозри відбулися у жовтні 2024-го. У своїй декларації посадовиця вказала нові об’єкти нерухомості, авто, коштовності та мільйони готівкою, частину з яких вилучили правоохоронці. Детальніше можна прочитати у матеріалі Новий Porsche та крипта: що задекларувала Крупа після виходу з СІЗО. 

Ми проаналізували дану декларацію із заступником голови громадської ради при НАЗК, очільником ГО «Антикорупційний штаб» Сергієм Миткаликом. 

Декларація із запізненням  

До свого затримання Тетяна Крупа була головним лікарем Хмельницького обласного центру медико-санітарної експертизи, а також — депутаткою Хмельницької обласної ради. Обидві посади, згідно із Законом України «Про запобігання корупції», зобов’язують подавати декларації про доходи. 

Тетяну Крупу затримали у жовтні 2024 року, а вийшла вона із СІЗО під заставу у вересні 2025-му. Однак декларація у реєстрі НАЗК зареєстрована 18 січня 2026 року — тобто через 4 місяці, після звільнення ексочільниці МСЕК з-під варти.  

— Немає причин чи обмежень, що якщо людина знаходиться фактично під слідством чи в СІЗО, чи є фігурантом кримінального провадження, то вона може не подавати цю декларацію. Звісно, є підстави за якими можна вчасно не подавати, зокрема підозрюваний/на, з адвокатом повідомить, що знаходилася в цей час в СІЗО, не мала доступу до ЄЦП, не було змоги подати вчасно, тому вона її подала просто пізніше. Тому якщо ми загалом розглядаємо питання, то немає виключень для фігурантів кримінального провадження. 

— Відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларацій. В цьому випадку уже фактично НАЗК чи Нацполіція буде вирішувати, які є поважні причини. 

Декларація містить ознаки незаконного збагачення 

У сім’ї Крупи за 2024 рік з’явилося три нові об’єкти нерухомості: мова йде про земельні ділянки у Теофіпольській громаді на Хмельниччині. Найдорожча з них — у селі Волиця-Польова, площею 32 042 м2, придбана за 137 261 грн. Вартість інших двох, менших за площею — 33 270 грн. Якщо поглянути на нерухомість, придбану роками раніше, то бачимо, що ціна деяких, ймовірно, занижена. Наприклад, у 2022 році Тетяна Крупа придбала земельну ділянку площею 713 м2 за 3 800 грн. Зазвичай, каже Сергій Миткалик, це потрібно для того, щоб при купівлі цих же земельних ділянок не доводилося пояснювати фінустановами походження коштів, за які було придбане майно.

— Попередній висновок НАЗК свідчив, що особа, враховуючи вартість земельних ділянок, купила їх по 5 000 грн за одну сотку землі. Якщо подивитися на ті суми, за які куплені, наприклад, 800 м.кв., менш як 8 соток, куплено за 3 000 грн в селі Соболівка — це дуже низька ціна, враховуючи те майно, яке має. Це свідчить те, що вартість майна істотно занижена. Зазвичай легше банку пояснити, що ти за 4 000 грн купив і тебе ніхто не буде питати звідки в тебе ці кошти з’явилися, де твої доходи. Тому зазвичай вартість занижується і це по суті був одним із докорів першої перевірки НАЗК. 

У розділі про «Фінансові зобов’язання» є 11 пунктів — це все позики. Одна з них — на 2 500 000 доларів, які отримав чоловік підозрюваної від фізичної особи 14 липня 2024 року — за три місяці до затримання Крупи. Це, каже Сергій Миткалик, ймовірно може бути спробою показати звідки в сім’ї з’явилися такі суми грошей. 

— Схоже на те, що адвокати Крупи, які захищають її зараз по тих кримінальних провадженнях, які зараз відкрито, під час розслідування вирішили, можна сказати, показати додаткові надходження й наявність коштів у 2024 році на момент по суті обшуку, щоб вказати наявність готівкових коштів, які були в декларантки під час обшуку, зокрема в Крупи і її сім’ї. І вони це оформили договором позики. Це може бути таке і на те схоже. Відповідно, щоб це підтвердити чи спростувати — треба фактично чи НАЗК, чи правоохоронцям провести перевірку цієї особи, яка надавала 2 500 000 доларів. Це — значна сума, що ці гроші в цієї особи були. Дізнатися, чи дохід легальний, чи, можливо, ці кошти були зазначені фіктивно. 

Щодо інших пунктів: вказано, що всі позики отримав Володимир Крупа, однак в декларації зазначено: «Член сім’ї не надав інформацію». Як пояснив голова ГО «Антикорупційний штаб» тут може бути декілька причин. Одна з них — що чоловік і правда не сказав дружині скільки та від кого він отримав грошей. Та є й інший варіант. 

— Враховуючи сукупність всіх обставин, слідство це теж має перевіряти, то ось це «Член сім’ї не надав інформацію» — це один зі способів приховання позикових коштів і, так би мовити, ще додаткові аргументи для захисту (Крупи, – прим.автора), які може використовувати в діючих кримінальних провадженнях. 

У Крупи в даній декларації з’явилися коштовні речі, зокрема годинник за понад 400 тис. грн та сережки за більш як 700 тис. грн. В документі вказано, що вони вилучені правоохоронними органами, про що раніше вже згадувалося й під час судових засідань. Така ж примітка стоїть і на частині грошових збережень. 

— Захист Крупи робить все необхідне, щоб зафіксувати, наприклад, суму коштів, які були вилучені для того, щоб, умовно, якщо справа буде не доведена/буде закрита або інші обставини, щоб вони змогли повернути всі кошти, вилучені правоохоронними органами. Тому вони вирішили під час оформлення декларації вказати, що на кінець звітного періоду в неї є грошові активи, але їх вилучили правоохоронні органи. Це більш комунікаційно й медійно, щоб показати, що «Ті кошти, в мене не знаходяться додатково, а це частина з тих, що були вилучені правоохоронцями». Тому це ті формулювання, які Крупа уже по суті й захист буде доводити, що кошти її, вона мала на них законне право, судячи з всієї декларації, враховуючи ту позику на 2 500 000 доларів і не зважаючи на рішення суду, якщо він не буде містити формулювання «конфіскація майна», пояснити, що кошти її і їй змушені будуть їх повернути.

Крупа задекларувала й криптовалюту. Вся належить її чоловіку. Водночас придбана вона була ще у 2023-му, однак за відповідний звітний період крипти у декларації не було. На це вказало НАЗК у своєму попередньому висновку після перевірки. 

НАЗК провело повні й повторні перевірки попередніх декларацій Крупи — за 2022 і 2023 роки. У них були виявлені ознаки незаконного збагачення, що стало підставою до розслідування. Відповідна перевірка може відбутися і з цією декларацією. 

— НАЗК повинно зіставити все з реальними коштами й задекларованим майном. Якщо вона бачить певну невідповідність — робить висновок. І от в останній перевірці декларації за 2023 рік, зробила висновки, що є ознаки незаконного збагачення. Відповідно, якщо це виявляється, НАЗК формує висновок і направляє до правоохоронних органів. Зазвичай, нове провадження не реєструється, а стає додатковим аргументом до діючого кримінального провадження.

— Якби мені, без обшуків, трапилася така декларація — були б всі підстави звертатися до правоохоронців, контролюючих антикорупційних органів з питанням перевірки можливих ознак незаконного збагачення, — підкреслив Сергій Миткалик. 

Нагадаємо, Тетяна Крупа була депутаткою Хмельницької міської ради від пропрезидентської партії. Політсила відкликала її мандат ще у 2024-му. А ось звільнення з посади головної лікарки Хмельницького обласного МСЕК відбулося у лютому 2025 року. Тому є ймовірність, що Крупа подасть ще одну декларацію — по звільненню, як це передбачено Законом України «Про запобігання корупції». 

Читайте також:

Новий Porsche та крипта: що задекларувала Крупа після виходу з СІЗО

Справу Крупи та її родини направили до суду: що загрожує експосадовцям

Перевірка інвалідності в прокурорів та оцінка Rolex: нові деталі у справі Крупи

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.