Прощання із військовими у Хмельницькому: один нещодавно одружився, інший - мав двох дітей

• Обидвоє загинули на Миколаївщині.
• Один з них кілька місяців тому одружився, в іншого - залишилося двоє маленьких дітей.
• “Тата немає”, - кричала 6-річна донька загиблого біля ритуальної служби. 

Біля міської ритуальної служби на Святослава Хороброго, сьогодні, 20 липня, двічі збиралося чимало людей. Рідні, друзі, знайомі прийшли провести в останню путь Героїв. Тих, хто віддав за країну найдорожче - власне життя. 

Загиблі служили в одній бригаді. Боролися із ворогом на Миколаївщині. У неділю, 17 липня, їх не стало. Їхні близькі та знайомі не можуть повірити в те, що сталося. 

“Загинув від рук кацапської наволочі”

О 12 годині у Хмельницькому стали прощатися із 34-річним Андрієм Невиданчуком. Біля труни гірко плакали його рідні. Тим часом до зали не припиняли нести квіти. Друзі й побратими ставали біля тіла Андрія навколішки. Пошепки щось казали, а тоді витирали з обличчя сльози. 

- Не стало великого друга нашої справи. Загинув від рук кацапської наволочі. Він вірив в майбутнє системи, планував її розбудову в зоні відповідальності свого підрозділу. Допомагав словом і ділом. Спочивай з миром, друже, - так про побратима каже один із військових.

Друзі Андрія розповідають: у квітні він одружився зі своєю коханою - Світланою. Мав великі плани на життя. Завжди був патріотом. 

У 2005 році він закінчив хмельницьку СЗОШ №12. Його однокласниця Анна каже: “Досі не можу повірити, що клята русня забрала ще одне життя чудової людини”. 

Після школи, Андрій навчався у Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Випустившись з освітнього закладу, він служив на керівних посадах. Його побратими кажуть: “Андрій був дуже хорошим знавцем своєї справи”. 

Коли труну з військовим винесли із зали прощань, люди стали навколішки. До катафалка тіло супроводжували рідні. Раптом одній із близьких Андрія стало зле. Їй стали надавати допомогу медики. 

“Тата немає”

Чергували лікарі “швидкої” і під час прощання із другим загиблим військовим - Вадимом Гаврилюком. Йому було 35. Без батька залишилися двоє маленьких дітей. Сину загиблого - 9, а дочці - 6. 

Як тільки тіло Вадима Гаврилюка доставили до ритуальної служби, до входу ринули десятки людей. Усі несли квіти, хотіли провести загиблого в останню путь. Донька військового не припиняла плакати. Вона міцно обіймала маму за шию й крізь сльози казала: “Тата немає.” Від цих слів дитини, присутні не могли стримати емоцій. Плакали й опускали голови зі словами “За що?"

Прийшла попрощатися із військовим і його сусідка - Валентина. Жінка не може повірити, що Вадима Гаврилюка більше немає. Говорить: “Я всередину зали не піду. Хочу запам’ятати його живим”. 

Валентина розповідає: ще тиждень тому військовий приїжджав додому. Побачити рідних його відпустили всього на добу. Згадує, як чоловік йшов до своєї матері з великим букетом квітів. 

- Вадим жив на Ружичній. По сусідству мешкає його мама. Тиждень тому він приїжджав додому. Його відпустили всього на добу. Бачила, як він ніс матері величезний букет троянд. Вона так тішилася тому. Вадим був такий відповідальний, добрий та позитивний. Він справжній сім’янин. Ходив до костелу, що в Ружичній, - каже Валентина. 

Вадим пішов на війну ще у 2014 році. Мріяв побороти ворога та про щасливе майбутнє України. 

Нагадаємо, що страшна звістка прийшла і до Гвардійської тергромади, що в Хмельницькому районі. В боях на Донеччині загинув Володимир Ткаченко. 

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.