Роман Баранов та Олександр Боднарук – лейтенанти патрульної поліції. Сьогодні, 9 червня, вони заступили на денну зміну велопатрулювання. Їхня локація – парк імені Чекмана. Зміна триває 12 годин - з 8:00 до 20:00. Як працюється велопатрульним, дізнавались журналісти vsim.ua.
Велик, папка, зброя
Олександр Боднарук та Роман Баранов працюють в поліції вже по півтора роки. Олександру завтра виповниться 34 роки. Чоловік проживає на Озерній. Має дружину. А Роман щодня добирається на роботу власним авто із Красилівського району. 24-річний полісмен поки сім’ю не створив.
Сьогодні вони патрулюють у складі 205-го екіпажу. Обидва в чорних формах та з великами в руках. У кожного з собою рація, нагрудна камера, табельна зброя, кайданки, газовий балончик та папка для документів.
- Ми контролюємо порядок суто по парку, - каже лейтенант Олександр Боднарук. – Але якщо є потреба, то можемо виїхати в центр чи на Гречани.
Його напарник каже, що зручніше працювати, коли двоє поліцейських піших, а двоє - на велосипедах.
- Не завжди можна дістатися до кожного місця в парку на велосипеді, - розповідає лейтенант Роман Баранов. – Іноді треба його залишити. А це не завжди буває безпечно.
“Велопатруль має 12-годинний робочий день. І лише одну годину на відпочинок”.
Своїх «коней» патрульні обслуговують самі. Для цього, кажуть, премудростей не треба. А необхідні інструменти завжди на двоколісному.
Шукають дітей, телефони та сумочки
Поліцейські розповідають, що об’їжджають парк по 2-3 рази на годину. Найчастіше шукають загублені речі та втихомирюють нетверезих відпочивальників.
- Зранку в парку тихо, лише мами з колясками, - зізнається Олександр Боднарук. – В основному, робота розпочинається десь з 12 години дня, коли приходить молодь. Щовечора фіксуємо по 2-3 людини в стані алкогольного сп’яніння. Більше - під час свят чи вихідних. Дивимось по ситуації: якщо людина нормально реагує – робимо зауваження. А інколи доводиться застосовувати газ чи кайданки, складати постанову.
Дітей та особисті речі хмельничани гублять в парку досить часто. Чи не щодня велопатруль шукає чиюсь сумочку чи телефон. В цьому, кажуть, допомагають працівники місцевих кіосків та закладів.
- Минулого року, патрулюючи пішки, ми знайшли близько 60 речей, - розповідає лейтенант Боднарук. – Дуже часто батьки гублять малих дітей по території парку. Таких випадків вже десь біля 40 лише в 2017. Але якщо дітей знаходять завжди, то речі, буває, підбирають інші відпочиваючі.
Скаржаться на велики та форму
Обидва лейтенанти стверджують, що працювати на велосипедах легше. Хлопці мають з чим порівняти, бо патрулювали пішки та в складі автоекіпажу.
- У парку ми слідкуємо, в основному, за охороною громадського порядку, - пояснює Роман Баранов. – А коли ти в машині їздиш, то також маєш слідкувати і за правилами дорожнього руху. Крім того, екіпажам на авто доводиться приймати за зміну більше викликів.
Та є в роботі велопатрульного і свої недоліки. Найбільше, кажуть, дошкуляє спека.
- В нас чорні форми, - зізнається Олександр Боднарук. – Коли сонце добре гріє, в них спекотно. Нам казали, що скоро пошиють спеціальну форму – світлу, з шортами замість штанів. Та поки маємо таку лиш.
Його напарник скаржиться на «залізного коня». Каже, ці велосипеди не повністю пристосовані до роботи поліцейських.
- Тут немає де поставити папку з документами чи спецзасоби, - нарікає лейтенант Баранов. – А однією рукою тримати кермо, другою – документи, деколи хтось ще телефонує – то незручно. В сусідніх областях велосипеди кращі.
Патрульні мають один рюкзак на двох. У ньому зберігають аптечку та папку з документами. Планшета їм не потрібно. Всю необхідну інформацію передають по рації.
Нагадаємо, вперше велопатруль у Хмельницькому з′явився в червні 2015 року. Велосипеди тодішній міліції подарували. Вартість чотирьох "залізних коней" - близько 21 тисячі гривень. Транспортні засоби перейшли "у спадок" патрульній поліції.
З ними вітаються та роблять селфі
Поліцейські кажуть, що перехожі хмельничани звикли бачити їх постійно. Працівники закладів на території парку щодня вітаються. Зрідка це роблять і звичайні перехожі.
- Деколи йдемо, до нас просто вітаються незнайомі люди, - каже Роман. – А буває й таке, що, навпаки, жести показують.
Досі популярним є селфі з патрульними. Але чоловіки фотографуються не з кожним.
- Якщо це якась адекватна людина просить, то фотографуємось, хоч і не хочеться в чужому телефоні бачити своє обличчя, - зізнається Олександр. – Коли нахаби просять, то відмовляємо. Але найчастіше хочуть зробити селфі з поліцейським саме діти. Тим не відмовиш.
Слухаючи голос із рації, патрульні сідають на двоколісні та їдуть слідкувати за порядком в парку.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.