Син – грає в шахи, мати – пече смаколики: у Шепетівці родина переселенців з Луганщини збирає гроші для ЗСУ

• Архипові – 10 років. Грати в шахи його навчив дідусь.
• Його мати Катерина – вчителька фізкультури. Вона любить готувати й вишивати.
• Нещодавно родина своїми захопленнями назбирала на тепловізор для військових.

Знайомтеся – Архип Єрьоменко з Попасної, що на Луганщині. Йому – 10 років і він – талановитий шахіст.

Нині хлопець із матір’ю Катериною, бабусею та дідусем мешкає у Шепетівці та збирає гроші для українського війська грою в шахи. Допомагають Архипу місцеві активісти та мати Катерина. Вона – пече смаколики та вишиває картини для благодійних ярмарків.

Шахи під обстрілами

Грати в шахи Архипа навчив дідусь. У вісім років хлопчик зайнявся грою серйозно й почав відвідувати шаховий гурток у місцевому будинку творчості.

Грати продовжував й після початку повномасштабної російсько-української війни. Суперників знаходив собі в укритті. І тривали під обстрілами партія за партією.

Єрьоменки довго не їхали з Попасної. Та коли в квартиру під ними влучив снаряд, - зважилися. Із дідусем і бабусею в березні рушили в невідомість. Майже без речей.

Тільки в евакуаційному потязі вирішили, що зійдуть у Шепетівці. Приятель сім’ї в короткій телефонній розмові зауважив, що там можна знайти помешкання.

«Коли з речами зупинилися на вокзалі, до нас підійшов якийсь незнайомець, спитав звідки ми та поцікавився «можна я вас пригощу пиріжками?», - ділиться зі «ЖАР.info» спогадами Катерина Єрьоменко. - Ми про це постійно згадуємо зі сльозами на очах».

Нове життя у Шепетівці

Призвичаїтися до нового життя родині було непросто. Мучило відчуття якоїсь емоційної підвішеності: хотілося додому, та куди повертатися. Знали: майже 95% їхньої рідної Попасної зруйновано.

Потрохи вбулися в Шепетівці. Замешкали в орендованій квартирі. Катерина працевлаштувалася в школі. У Попасній вона викладала фізкультуру та займалася туризмом. Архип грає у футбол та відвідує шаховий гурток. 

Але попри все це родина активно волонтерить. Кошти для потреб військових збирає за допомогою власних захоплень – шахів та кулінарії.

Волонтерство, що здивувало шепетівчан

А почалося все з благодійного ярмарку, організованого Музеєм пропаганди за ініціативи переселенців.

Катерина тоді продавала власноруч спечені смаколики, Архип - пропонував зіграти з ним у шахи за донат на армію.

«Для Шепетівки такий вид волонтерства - дивина, - зазначає директорка музею Наталія Никонова. - Люди спочатку з цікавістю дивилися, але сторонилися. А коли один за одним таки почали підходити, Архип піднісся духом».

Згодом юний шахіст-волонтер став місцевою знаменитістю. Бажаючих зіграти з ним партію з’явилося чимало. 

Коли тепло білі й чорні сходилася в герці біля музею, а з холодами – перемістилися в продуктову крамницю, що в середмісті Шепетівки. 

Двоє грають, інші – спостерігають і, спокушаються на аромат духмяних смаколиків, щойно спечених Катериною. Купують і тим самим донятять на ЗСУ.

Є й чимало таких людей, котрі просто дають хлопцеві кошти на армію, не розпочинаючи навіть із ним шаховий турнір.

«Найскладніше – сидіти та чекати, - зізнався шахіст. - Купують кекси, але в шахи не змагаються. А я дуже люблю перемагати».

Спершу Архип грав позиченими шахами. За якийсь час одна з працівниць Музею пропаганди, Лілія Лінник, - за завзятість передала хлопчикові нову шахівницю з фігурами. А згодом якийсь шепетівець презентував юному шахістку дошку й фігури більшого розміру.

До слова, це єдиний дарунок, який прийняла родина. Відмовилася навіть від пропозиції допомогти з борошном для випічки. Усе робить власним силами й покладається тільки на себе.

А віднедавна Катерина ще й взялася вишивати картини, щоб ще більше коштів назбирати для військових.

Золота шпилька та наліпки від австрійських військових

Із юним шахістом трапилося вже й чимало історій  під час волонтерства.

Так, якось, пригадує, до нього підійшли військові з Австралії та подарували наліпки на одяг з прапором своєї країни.

Найбільше ж здивував хлопчика чоловік, який за гру дав йому фрагмент шпильки.

«Я повірив, що то коштовна річ, - зізнається. - Ми з мамою пішли в ломбард, і нам дали за неї 348 гривень. А потім жінка звідти, коли побачила мою радість, додала ще 50. Ця прикраса була золотою».

«Захисники з повагою ставляться до Архипа, його наполегливості, терпіння, розумових здібностей і навичок, які використовує для допомоги армії, - підкреслює волонтерка Юлія Канзеба, з якою співпрацює родина Єрьоменків. - Такі маленькі, але сильні духом патріоти – це наше майбутнє. А військові якраз і воюють за це майбутнє».

Назбирали 40 тисяч на тепловізор

Грою і продажем смаколиків Єрьоменки часто збирали за раз по декілька тисяч гривень. Усі кошти, наголошує Катерина, передають шепетівським волонтерам, які потім звітують у соцмережах про їхнє витрачання.

А нещодавно Єрьоменки назбирали і передали волонтерам близько 40 тисяч гривень для придбання тепловізора.

«Цей тепловізор для 88-го батальйону територіальної оборони, - констатує Катерина. - Це на Бахмутський напрямок, один із найскладніших. Хлопцям потрібно абсолютно все. Бригада стримує натиск. Вони - на першій лінії».

Ось так дружня родина з Попасної день у день робить свій невеликий  вклад у наближення спільної перемоги. 

Де з Архипом можна зіграти партію в шахи

Якщо ви буде в Шепетівці, бодай проїздом, граєте в шахи, любите свіжоспечені смаколики та хочете задонатити на ЗСУ – навідайтися до магазину «Щедрослав», що на вулиці Героїв Небесної Сотні, 48А. 

Щовівторка Архип там розігрує з усіма бажаючими партію. А поруч його мати продає спечену з любов’ю до України випічку.

Зазирнете?

Читайте також:

• На Кам’янеччині хвору дитину привели до відділку поліції, щоб підключити інгалятор

• Гамалій вручив відзнаки дітям-волонтерам Хмельниччини (ФОТО)

• Волонтерський фронт: як на Хмельниччині діти наближають перемогу

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.