Став добровольцем у 20: історія загиблого «азовця» Владислава Сидорчука

Став добровольцем у 20: історія загиблого «азовця» Владислава Сидорчука
  • Владислав пішов добровольцем захищати країну в свої 20. 
  • Перший бойовий досвід він отримав під Бахмутом. 
  • Історією мужнього захисника поділились його батьки.

Він взяв до рук зброю в перші дні повномасштабного вторгнення. Батькам у Хмельницькому сказав, що буде обороняти столицю. 

В їх пам’яті син назавжди залишиться рішучим і цілеспрямованим  він завжди рвався у бій.  Владислав з позивним «Lark» був бійцем «Азову». 

Захисник пройшов бої під Бахмутом і загинув у Луганській області. Йому було всього 22…Розповідаємо історію хмельничанина Владислава Сидорчука. 

Відео дня

«Залишився захищати столицю в перші дні»

Владислав - хмельничанин. Тут хлопець виріс і навчався. Вступив до Хмельницького національного університету на економічний факультет. Владислав був молодшим сином сержанта поліції Тетяни Сидорчук і капітана поліції Сергія Сидорчука. 

Батьки розповідають, син так і не закінчив навчання. Натомість поїхав працювати у Київ. Саме там його і застало повномасштабне вторгнення. 

У перший день наступу він пішов до ТЦК, де саме створювалась формування територіальної оборони. 

– Син подзвонив у перший день. Сказав, що все почалось і треба йти у військкомат. Ми йому пропонували приїхати до Хмельницького. На це він відповідав: «Ні, моє місце тут. Столицю треба захищати», –  пригадує батько військового Сергій Сидорчук.

Так Владислав взяв до рук зброю в перші дні повномасштабної війни. Звідти хлопця направили на навчання, після чого він прийняв військову присягу. 

Мріяв бути снайпером

Батько каже, Владислав був на різних напрямках. Служив в складі 65-ої окремої механізованої бригади під Запоріжжям, а також у 24-ій. Певний час проходив службу на Хмельниччині, після чого знову відправлявся у бойові бригади. 

Рік тому хлопець воював на одному з найпекельніших ділянок фронту – під Бахмутом. 


Сергій Сидорчук говорить, що саме там син отримав свій перший бойовий досвід. 

– Він дуже хотів бути снайпером. Пройшов курси. З Бахмута перевівся на Хмельниччину, міг служити тут. Але не захотів... Завжди хотів робити більше, чим від нього очікували. Навіть коли проходив службу в тилових частинах, то завжди допомагав побратимам, робив все можливе, щоб полегшити їхню роботу,  каже тато військового. 

Влітку 2023-го Владислав Сидорчук потрапив до 12 бригади НГУ «Азов». 

Хлопець не любив розповідати батькам про війну.  Батько додає, що свій вибір захищати країну син зробив свідомо і ніколи не відступав. 

– Влад мав сильний і безкомпромісний характер. Він все робив на повну силу. Завжди мав власну думку і не боявся її відстоювати. Якщо ставив собі ціль, то мав і поетапний план досягнення цієї цілі. Друзів мав небагато, але вони всі справжні – ті, які підуть за ним безоглядно, –  каже Сергій Сидорчук. 

Батьки розповідають, останні півроку Влад телефонував рідко, зазвичай писав. Завжди казав, щоб не хвилювались за нього, бо він везучий. Усвідомлював, як ризикував кожного дня, але не акцентував увагу на цьому. Дуже любив старшого брата та маленького племінника. 

Після закінчення війни хлопець планував створити сім’ю, заснувати власну будівельну фірму й відбудовувати Україну. Але перша ціль була – Перемога. 

Військовий загинув 23 січня. Трапилось це під час бойового завдання у Луганській області. 

З Владиславом попрощались у рідному Хмельницькому 31 січня. 

Батьки «азовця» Тетяна і Сергій Сидорчук долучились до важливого збору волонтерів і придбали дрон для захисників. На ньому буде підпис «За LARKA» –  саме такий позивний мав їхній син. 

​​​​​​​

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (1)
  • Надежда Романовна

    Вічна пам'ять і слава Герою України, царство небесне, співчуття рідним

keyboard_arrow_up