«Тато буде бачити нас з неба». На війні загинув батько трьох дітей з Хмельницького

• В’ячеслав Тхоржевський працював у «Хмельницьктеплокомуненерго».
• Чоловік загинув 2 червня.
• Без батька залишилися троє дітей.

«Подивися, твої сини прийшли до тебе», - з гіркими сльозами на очах промовила мати загиблого В’ячеслава Тхоржевського. У чорній хустині жінка прощалася із сином біля труни. Біля неї — дружина загиблого, яка майже не зводила очей зі свого чоловіка. Тоді до тіла батька підбіг його син, маленький Богдан. «Тато буде бачити нас з неба», - сказав хлопчик. 

Сьогодні, 11 червня, рідні та близькі попрощалися із Героєм, який пішов на війну добровольцем ще у 2014 році. В‘ячеслав Тхоржевський відправився захищати країну і під час повномасштабного вторгнення. Чоловік загинув 2 червня, на Сході. Без батька залишилися троє його синів. Найстаршому Святославу - 22 роки. Він розповідає: коли дізнався про загибель батька, то не повірив. 

- Він був хорошою людиною. Скільки я пам’ятаю, батько завжди працював. Я дізнався, що він загинув, два дні тому. Чесно кажучи, я просто не вірив в це, - каже Святослав. 

Міський голова Олександр Симчишин розповів, що і до війни загиблий Герой працював для людей. В’ячеслав Тхоржевський був комунальником у міському підприємстві «Хмельницьктеплокомуненерго».

- Коли ви вдома відкривали кран і звідти текла гаряча вода й коли взимку ставало тепло - то в тому був маленький внесок В’ячеслава. Він працював в наших теплопостачальних підприємствах. Під час повномасштабного вторгнення В’ячеслав пішов захищати свою родину, нас, наш рідний Хмельницький і Україну, - додав міський голова. 

Провести загиблого воїна в останню путь прийшли його побратими. Коли один із військових підійшов до труни, мати В‘ячеслава Тхоржевського промовила: «Твій друг прийшов. Він так тебе хвалив. Казав, що у нас такий хороший син». Герою, життя якого забрала війна, тепер назавжди 46 років. 

Від 24 лютого у Хмельницькому провели в останню путь 42 загиблих воїна. А від 2014 року таких було близько 80.

Читайте також: Обіцяю, скоро буду вдома”: історія загиблого на війні 34-річного Богдана Стасюка

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.