“Це був сміливий боєць”: історія загиблого прикордонника із Старокостянтинова

• Ігор Касянчук став на захист країни на початку повномасштабної війни. 
• Воїн загинув під час бойового завдання на Луганщині. Він назавжди залишився 28-річним. 
• Розповідаємо історію захисника із Старокостянтинова. 

“Він завжди був за справедливість. Веселий, добрий і позитивний”. Так про Ігоря Касянчука говорять його друзі та однокласники. На шкільній світлині хлопець - щиро усміхається. Саме таким, як на фото, він залишиться в їхній пам’яті. 

Ігор Касянчук родом із Старокостянтинова. Тут навчався у школі №7. Його однокласники після загибелі публікують їхні спільні фото зі словами “Ігор, як же так?”. 

Однокласниця Марина Загоруйко розповідає, Ігор був неконфліктний і дуже активний. Мав багато друзів. 

-  Друзів у нього було багато, адже він був неконфліктний, спортивний та активний. Я не пригадую жодної сварки з ним у школі. Ігор був з тих хлопців, які завжди сидять на задніх партах. 

Подруга Аліна Петровська каже, з Ігорем вони теж навчались в одному класі. Пам’ятає його позитивним хлопцем і ділиться спогадами про нього. 

-  Пригадую, якось прогуляли урок. Він тримав нас усіх на позитиві знаючи, що завтра класний керівник буде кричати на нас. Казав “не перший раз - покричить і забуде”.  Ми після закінчення школи робили зустріч однокласників тричі і коли востаннє була наша зустріч, я в нього запитала, чи є в нього дівчина. На це Ігор відповів жартома: “Ще не народилась така”. Мені дуже сумно, що він так і не встиг створити сім’ю, - каже Аліна. 

Після школи Ігор закінчив Хмельницький економічний коледж і працював зварювальником на заводі «Металіст», а потім – вантажником у логістичній компанії «Нова пошта».

-  Ігор завжди був веселий, на позитиві, любив жартувати, займався спортом. Друзів в нього було багато, адже він був дуже відкритим. Сім'я в нього чудова - мама, бабуся, дідусь і тітка. Власної сім'ї він не мав, - каже однокласниця Альона. 

Відомо, що хлопця призвали за мобілізацією на початку повномасштабної війни. Близько дев’яти місяців він виконував бойові завдання на Херсонщині. Там складі інженерної групи облаштовував позиції та укріплення. Потім разом зі своїм підрозділом – прикордонною комендатурою швидкого реагування, продовжив нищити ворога на тому ж напрямку, а згодом – й на Луганщині.

«Це був сміливий боєць, виконував бойові завдання на високому рівні. Я пишаюсь тим, що служив поруч з ним і був його командиром», – повідомив начальник прикордонної застави на псевдо «Шейх».     

Ігор загинув 13 жовтня під час виконання бойового завдання. Трапилось це в районі села Макіївка Сватівського району на Луганщині. 

Герой назавжди повернувся додому. Рідний Старокостянтинів проводив  його навколішки 6 листопада. Попрощатись з Ігорем Касянчуком прийшли його рідні, близькі, однокласники, знайомі та побратими з Ізмаїльського прикордонного загону. Поховали захисника на Алеї слави місцевого кладовища. 

Читайте також:

• “За що нам таке горе?” У Хмельницькому попрощалися із Дмитром Заморокою
• Загинув у день народження доньки. Історія Руслана Ергешова з Хмельниччини
• “Це як “швидка” для авто”: як волонтер з Хмельницького рятує транспорт для військових

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.