Вчитель з Кам'янеччини став сержантом Залізної бригади

Олена Кошарська

Світлини з архіву родини Колесників і фотоархіву 3-ї окремої танкової Залізної бригади

Роман Колесник дослужився до головного сержанта.
Його родина пишається тим, що батько та чоловік — військовий.

Роман Колесник за освітою педагог. Та війна змінила призначення і він поповнив лави 3-ї танкової Залізної бригади. Історію захисника розповіли на сторінці військового підрозділу.

Сім’я та робота

Військовому – 49. Народився і зростав у селі Івашківці на Кам’янеччині. Батько був агрономом, мати – працівниця у колгоспі. Коли хлопцеві було 11, тата не стало. Після школи юнак вступив до педучилища в місті Бар.

— Вибір у ті часи у сільського парубка був не надто великий. Отож, я закінчив педагогічне за гуманітарним фахом (вчитель початкових класів), — каже Роман.

Відео дня

Згодом пройшов строкову військову службу в Шепетівській «учебці». Там опановував ремонт озброєння. Після армії якийсь час працював журналістом, оператором, а далі у сільському господарстві. До вчительства «навернувся» завдяки дружині Галині. Трудився вчителем 12 років поспіль.

— Усе життя я вчив дітей і ростив сади, — розказує Роман. — Виростив чотири сади і.. двох донечок. Старша – Діана – стала тележурналісткою, а молодша на рік за неї Юлія вибрала викладацьку стезю. Обидві у дечому наслідували мене.

У 2015 році подався на завод «Агробізнес», де швидко просунувся до начальника зміни. А потім поїхав на заробітки до Чехії. Далі була війна…

Війна

— 24 лютого, вдосвіта, прокинулася від якихось гучних звуків. Вийшла надвір – чітко почула, що це вибухи. Все зрозуміла… В той момент змішалися докупи страх, відчай, плач, щира молитва і непохитна віра в те, що Україна вистоїть. Потім був дзвінок з військкомату, мої сльози і рішучість чоловіка, — згадує дружина Галина.

25 лютого Роман уже був у строю. Він зібрав рюкзак і пішов, хоч перед тим переніс кілька операцій.

— Пригадую, як приїхала додому у справах – за тиждень до повномасштабного вторгнення; тато зустрічав з автобуса, – розповіла Романова донька Діана. – В автомобілі говорили про можливу велику війну, і тоді тато сказав: «Я не збираюсь кудись тікати і ховатись, мені честь не дозволить, я не для того в армії служив».

Романа забрали у 3-ю танкову. У Залізній бригаді нині вже головний сержант Колесник самовіддано втягнувся у воєнну роботу. Він служить у Силах підтримки.

— Головне, щоб і в тилу, де теж треба багато працювати, всі усвідомлювали, що захист України стосується кожного! – каже Роман.