«Він не встиг дізнатися, що буде татом»: історія безвісти зниклого Артема Галкина

• Артем Галкин пішов на війну добровольцем.

• Зник у серпні цього  року, під Вугледаром.

• Кохана не встигла розповісти, що він стане татом.

У них була призначена дата заручин. А вона вже носила під серцем від нього дитину. Планувала розповісти про це на його день народження. Не встигла. Коханий зник безвісти.

Все це – історія Юлії. Жінки, яка від серпня чекає бодай на якусь звістку про чоловіка – Артема Галкина. Він кулеметник, який зник під Вугледаром, у серпні цього року. Відтоді рідні воїна живуть в режимі очікування та надії. Надії на те, що Артем живий. 

Своєю відвертою та болючою історією Юлія поділилася із журналісткою vsim.ua.

Повернувся з-за кордону, аби піти на війну 

Артем Галкин родом з Хмельницького. Йому 31 рік. До повномасштабної війни працював тут в одній з приватних фірм. Був ландшафтним дизайнером. Пізніше хмельничанин відправився на заробітки до Чехії. Будучи там, дізнався про вторгнення росіян. Без зайвих роздумів він повернувся в Україну й пішов на війну добровольцем. 

- Він мені розповідав, що не міг залишатися осторонь подій в Україні. Хотів захищати свою сім’ю. Хоча він мав усі законні підстави не долучатися до війська. Оскільки має близьких родичів із групою інвалідності. Та він все ж приїхав і добровільно пішов служити.

- Ми спілкувалися більше, ніж півроку. Це були просто повідомлення. Ми навіть не бачилися. Це було дуже незвично для теперішнього часу. Вже вперше ми зустрілися, коли він якось приїхав з фронту додому. І так в нас стали зав’язуватися справжні сімейні стосунки, – розповідає Юлія.

Із Юлією вони познайомилися в соцмережах, у 2023 році. Тоді Артем Галкин вже служив у складі 36-го окремого стрілецького батальйону «Степові вовки». Закохані часто зідзвонювалися. Їхні стосунки тривали в режимі онлайн. Це лише ще більше їх зближувало, – каже Юлія. 

За час служби Артем перебував на різних ділянках фронту, які всі називають гарячими. Зокрема – це Харківщина та Донеччина. Захисник отримав кілька контузій. А згодом – осколкове поранення. Після лікування він знову повернувся на фронт.

- Раніше в нього було дві контузії. А цього року, 29 червня, він отримав осколкове поранення плеча, стегна і живота. Маленькі осколки витягнули, а ті, що були в животі, так і залишилися. Він лежав в госпіталі і я була з ним поруч.

- Потім він підлікувався і повернувся назад, воювати. Пішов на один вихід. Пройшло 1,5 доби і їх відправили на інший вихід. Після цього він зник безвісти, – говорить Юлія. 

«Він не встиг дізнатися, що буде татом»

Юлія пригадує, що Артем ніколи не розповідав їй страшних речей про війну. Оберігав її від зайвих хвилювань. Натомість вони часто говорили про спільне щасливе майбутнє. Мріяли про своє житло, відкриття власної справи, дітей. Такою й виявилася їхня остання розмова, напередодні зникнення Артема. 

Того місяця, в серпні, пара мала кілька важливих запланованих подій. Вони мали заручитися в режимі онлайн. І вже навіть придбали для цього обручки. А Юлія готувала коханому особливу новину. Вона мала сказати, що він стане батьком. Проте – зробити цього не встигла.

- 2 серпня він пішов на вихід. 4 серпня він зник безвісти. 5 серпня в нього було день народження. Саме того дня я мала розповісти йому, що вагітна. А 6 серпня в нас мали бути заручини. 7 серпня, на своє день народження, я дізналася про його зникнення. Він не встиг дізнатися, що буде татом. Пам’ятаю, як він казав, що боїться вмерти і не залишити після себе нікого, – каже Юлія.

Артем Галкин зник безвісти під Вугледаром, на Донеччині. Побратими повідомили рідним, що він був важко поранений в ноги. Самотужки йти не міг. А евакуації не було. Що наразі з хмельничанином – родичі не знають. Думають, що, можливо, він у полоні. Адже тоді була б надія на те, що воїн живий. 

- Зі слів його побратимів я знаю, що з їхнього батальйону дуже мало хлопців залишилося. А того дня, коли Артем зник безвісти, багато військових теж зникли або загинули. Надіємося, що він потрапив у полон. Це єдина надія, яка нас тримає, – каже вона.

Сім’я Артема Галкина зверталася до багатьох організацій, які займаються питаннями безвісти зниклих військових. Все марно. Інформації немає. Тож вони продовжують жити та вірити. Вірити, що він живий.

Куди звертатися рідним безвісти зниклих військових

Нагадаємо, родичам безвісти зниклих потрібно: 

• Звернутися до Територіального центру комплектування (колишній військкомат), від якого була мобілізована особа, чи до військової частини. Там повинні підтвердити або спростувати статус військового (полонений чи зниклий безвісти).ʼ
• Звернутися із заявою до найближчого територіального органу Національної поліції України. Також можна надіслати лист на електронну пошту: [email protected] та зателефонувати на гарячу лінію (0894) 200-18-67 або 0 800 212 151.
• За кожним фактом зникнення поліція відкриває справу, яка реєструється в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Обов'язково зафіксуйте реєстраційний номер заяви, а також заберіть витяг із ЄРДР, де буде зазначено ПІБ слідчого.
• Звернутися додатково до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ за телефонами (067) 650-83-32, (098) 087-36-01, або ж надіслати листа на електронну адресу: [email protected]
• Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє під координацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України: 0 800 300 529 (безкоштовно всередині країни), +38 (044) 390 43 90 (з-за кордону за тарифами оператора). На сайті штабу ви можете знати докладну, покрокову дорожню карту для родичів зниклих безвісти військових та військовополонених.

Родичам також рекомендовано звернутися на гарячу лінію Міжнародного Комітету Червоного Хреста за телефоном 0-800-300-155. Контакти є на сайті організації. Ця організація веде власний реєстр та іноді може відвідувати людей у полоні (про такі візити вона має повідомити родичам).

Читайте також:  «Я вірю, що він живий»: історія про зниклого безвісти Сергія Ригу з Хмельниччини

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.