«Він обіцяв, що повернеться»: спогади про загиблого на війні Олега Хоманця з Хмельниччини

«Він обіцяв, що повернеться»: спогади про загиблого на війні Олега Хоманця з Хмельниччини
  • Олег Хоманець – 47-річний військовий з Хмельницького району. 
  • Захищав країну на Покровському напрямку, де загинув 25 серпня 2024-го. 
  • Розповідаємо історію воїна та спогади його рідних.

«Ти що, в мене не віриш? Не хвилюйся, я обов’язково повернусь», – такі слова рідного батька пригадує Діана Хоманець. Так він її заспокоював незадовго до своєї загибелі. Захисник родом з Хмельницького району. Пішов до війська у липні 2024. А наприкінці серпня рідні дізнались трагічну звістку. 47-річний Олег Хоманець загинув на Покровському напрямку. Спогадами про батька поділилась його донька. Розповідаємо його історію. 

Військовий родом із села Доброгорща, що у Хмельницькому районі. Тут проживали з дружиною. Виховали доньку та сина. 

До повномасштабної війни чоловік працював в аграрній компанії у рідному селі. Влітку 2024-го отримав повістку. 

Відео дня

Односельці пригадують Олега як доброго, щирого і завжди усміхненого чоловіка. 
– Після роботи він поспішав додому, бо завжди мав що робити, – розповідали люди.

За словами доньки Діани Хоманець, в липні батька відправили на навчання у Рівне. На той момент дівчина проживала і працювала за кордоном. Пригадує: востаннє бачились за кілька місяців до його служби – у травні 2024 року. 

– Для нас з братом – це батько з великої літери. Він багато нас навчив, любив нас дуже сильно. Ми взяли від нього найкращі риси, – каже Діана. 

За слова доньки, після місяця у Рівному, батька згодом мали відправити на навчання у Дніпро. Про те, що він вирушить на передову – тоді не знала. 

– Я повернулась з-за кордону, мені зателефонував тато. «Слава Україні!», привітався. На моє запитання «Як справи?», він відповів, що все чудово. Але по голосу я відчула, що він засмучений. По приїзду додому брат розповів, що батька відправляють на Покровський напрямок, – пригадує Діана Хоманець. 

Олег Хоманець служив у складі 25-ої окремої повітрянодесантної бригади. Ще на навчанні здобув посаду командира відділення БМП, мав звання старшого сержанта. 

Донька каже, що завжди чекала на дзвінки тата. В розмові постійно говорила, як його любить, хвилювалась. А він заспокоював:

– Обіцяв «Я повернусь». Я йому казала, що дуже сильно його люблю. А він просив не переживати. «Ти що, в мене не віриш? Не хвилюйся, я обов’язково повернусь», – таким були його словами. 

За словами рідних, Олег мав багато друзів. Мовляв, міг останнє віддати, ніколи нікому не відмовляв і старався допомогти. 

Любив і сумував за рідним селом. Там планував жити і після війни. 

Як розповідає Діана Хоманець, незадовго до війська батько купив трактор. Хотів мати власну земельну ділянку, аби її обробляти. 

Донька додає: тато часто відмовлявся від відпочинку, аби забезпечити всім необхідним для життя її та молодшого брата. 

– Він дуже любив природу. Він завжди в нас був голова в сім’ї. Але відпочивав рідко. Він часто шкодував грошей, бо хотів купити все необхідне, щоб ми з братом нічого не потребували, – каже Діана. 

Тоді, за кілька днів до його загибелі, він обіцяв доньці спільний відпочинок. Але не встиг. 

Востаннє дівчина спілкувалась з батьком 22 серпня. 

– Він дуже чекав, щоб я приїздила додому. Але, на жаль, я не мала такої змоги, бо працювала. Казав «Приїдь, я візьму відпустку, будемо відпочивати і смажити шашлики», – пригадує донька. 

Незадовго до загибелі військовий телефонував дружині. Розповів, що приїхав на нове місце призначення. Куди саме – не повідомляв. Мав багато роботи і обіцяв зателефонувати пізніше. 
Потім перестав виходити на зв’язок. А 26 серпня до жінки приїхали на роботу і повідомили, що чоловік загинув. 

Загинув Олег Хоманець загинув 25 серпня 2024 року. Сталося це в районі населеного пункту Новогродівка Покровського району на Донеччині. Військовому було 47 років. 

Зі слів побратимів, Олег завжди турбувався про інший, в останню чергу – про себе. 

З воїном попрощались у його рідному селі 28 серпня. 

Читайте також:

В 19 обрав шлях війни. Історія загиблого воїна-спецпризначенця Дмитра «Полоса» Лопарева

Народився в росії, загинув за Україну. Хмельницький попрощався з Миколом Борзенком

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (17)
  • Алла Фурсеева
    Доземний уклін Героям! Вічна пам'ять Герою!! Не пробачимо ворогам смерть наших захисників-горіти вам в пеклі.
  • Наташа Гуменна
    Вічна та світла пам'ять Герою!
  • Ірина Дунець
    Вічна,світла пам'ять Герою.
  • Зоя Молчанюк
    Царство небесне вічний спокій світла пам'ять Герою. Щирі співчуття рідним

keyboard_arrow_up