“Він так багато не встиг”: історія 21-річного снайпера з Хмельниччини, життя якого забрала війна

• Олександр Прокопченко пішов захищати країну в січні, був добровольцем.
• На фронті отримав поранення, а після реабілітації знову пішов воювати.
• Вдома воїна не дочекались батьки, брат і сестра.

Молодий, щиро усміхнений і з безліччю планів на життя. Друзі та знайомі публікують в соцмережах чорно-білі світлини Олександра Прокопченка. Таким, як і на цих фото, він залишиться в їхніх спогадах назавжди. Близькі з теплом називали його Сашик. 

“Сашик був міцною опорою для рідних та друзів і побратимів. Гордістю держави”, - говорять про загиблого захисника.  Розповідаємо історію 21-річного снайпера з Хмельниччини. 

Олександр - військовий родом із села Берездів, що у Шепетівському районі. Закінчив школу №1 у Славуті. Після того навчався у Славутському професійному ліцеї на слюсаря-газозварювальника.

Заклад хлопець закінчив у 2020 році. Товариші розповідають, Сашко був щирим, позитивним і життєрадісним хлопцем. Він займався велоспортом і любив футбол. 

-  Він настільки любив життя і мав дуже багато на нього планів. Але не встиг, - кажуть близькі друзі.

Після закінчення навчання хлопець працював пакувальником-укладальником на ТОВ «Аква-Родос». Цим Олександр займався до повномасштабної війни. А далі вирішив, що йтиме захищати країну. Мовляв, по-іншому не міг. 

Олександр Прокопченко був добровольцем. В січні цього року він підписав контракт. Згодом була військова підготовка в Іспанії. Після того захисник почав служити в складі 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Проходив службу на посаді снайпера. 

Відомо, що в зоні бойових дій військовий отримав поранення. Далі проходив реабілітацію, однак по її закінченню знову повернувся на фронт. 

Як повідомили у Берездівській громаді, Олександр Прокопченко загинув 3 листопада під час бойового завдання. Трапилось це в районі населеного пункту Спірне, що у Бахмутському районі на Донеччині. Воїн отримав множинні осколкові поранення. 

Герой “на щиті” назавжди повернувся додому - рідну Хмельниччину. У грудні йому мало б виповнитись лише 22...

З Героєм прощались у Славуті 10 листопада. Поховали його у рідному селі Берездів. В Олександра залишились батьки, сестра і брат. 

Читайте також:

• У Хмельницькому попрощалися з трьома військовими (РЕПОРТАЖ)
• “Це був сміливий боєць”: історія загиблого прикордонника із Старокостянтинова
• У боях за Бахмут загинули Андрій Іванов та Микола Степанцов з Хмельниччини

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.