Військових з Хмельницького району нагородили посмертно. Імена
- Рідним героїв вручили ордени “За мужність”.
Представники влади разом із співробітниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки передали державні нагороди родинам загиблих воїнів з Хмельницького району. Відзначили захисників з Волочиської та Війтовецької громад. Про це повідомили у пресслужбі Хмельницької районної державної адміністрації.
Згідно з Указами Президента України, героїв нагороджено за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Так, орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) відзначили
військовослужбовців Волочиської громади:
Сергій народився 27 жовтня 1977 року в Луганській області. Там здобув освіту і побудував сім’ю. Та через військові дії у квітні 2022 року чоловік разом із родиною переїхав до Волочиська. 2 лютого 2024 року Сергія Чеботарьова призвали до лав Збройних сил України. Він служив гранатометником гірсько-штурмової роти. 29 листопада минулого року під час виконання завдання захисник отримав тяжкі поранення внаслідок атаки БпЛА. 10 грудня його серце зупинилося. Без батька залишлось троє синів.
- Солдата Грицину Руслана Володимировича
Руслан народився 19 серпня 1973 року в селі Левківка колишнього Старокостянтинівського району. Закінчив Волочиську ЗОШ № 1 у 1991 році. Після цього навчався в Хмельницькому технологічному інституті, а потім проходив строкову службу в лавах ЗСУ. Працював на місцевих підприємствах. Із 16 березня 2022 року пішов добровольцем на захист Батьківщини. Захищав Київщину, Харківщину, Чернігівщину. Проходив 4,5 місяці навчання на базі НАТО в Німеччині. Після — служив оператором‑навідником танка «Abrams» у механізованій бригаді, брав участь у боях за Бахмут та Авдіївку, захищав Авдіївський коксохім. 5 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі смт Бердичі Покровського району Донецької області внаслідок танкового обстрілу отримав поранення, несумісні з життям.
Народився захисник 30 жовтня 1976 року в селі Молодецьке, Карагандинської області (Казахстан). У липні 2024 року він приєднався до захисників України. Життя воїна обірвалось у бою з ворогом 11 грудня того ж року.
Олексій народився 19 червня 1996 року у Волочиську. Після закінчення школи здобув спеціальність муляра та електрозварника. Останні вісім років свого життя був за кордоном на роботі в Польщі. У квітні 2024 року Олексій повернувся на рідну землю і вступив до війська. 24 липня під час боїв захисник отримав поранення. Після лікування він провів місяць на реабілітації та знову повернувся на фронт. 1 жовтня під час виконання бойового завдання життя Героя обірвалося, і він повернувся додому «на щиті». Олексію Манусу назавжди залишиться 28 років.
Військовослужбовців Війтовецької громади:
Народився Сергій 20 грудня 1989 року. Він проживав в селі Писарівка. Освіту здобув у Писарівській загальноосвітній школі та Хмельницькому професійно-технічному училищі №4. Після строкової служби в армії у 2008 році він отримав досвід роботи на машинобудівному заводі, а до початку повномасштабного вторгнення перебував за кордоном. У липні 2022 року захисника призвали на службу до Збройних Сил України. Він обійняв посаду командира стрілецької роти у 106-й окремій бригаді Сил територіальної оборони. Свій останній бій Герой прийняв 1 березня 2024 року. Сергія не стало на Херсонщині.
- Солдата Березюка Максима Анатолійовича
Максим народився 19 серпня 1988 року у багатодітній родині. Доля Максима була складною, з малих літ виховувався в інтернаті. До війська Максим мобілізувався у червні 2024 року, а 7 жовтня громада зустрічала Героя "на щиті"…
Читайте також: Шестеро воїнів повертаються на Хмельниччину «на щиті». Імена
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
