• Волонтерство - діяльність, в яку під час війни подалися тисячі людей.
• Що розповідають хмельничани, які стали волонтерами під час повномасштабного наступу?
• Поспілкувалися з деякими з них.

Сьогодні, 24 лютого, в Хмельницькому відбувся волонтерський сніданок. Під час нього зібралося чимало хмельничан, які продовжують надавати допомогу військовим та цивільним. Начальник Хмельницької ОВА Сергій Гамалій вручив їм нагороди. Адже волонтерство - один із найважливіших напрямків діяльності під час війни.

На волонтерському сніданку були присутні ті, хто організовує збори коштів, закриває потреби армії, забезпечує “гуманітаркою” цивільних та організовує вантажні перевезення допомоги з Європи в Україну. Життя багатьох з цих людей змінилося після 24 лютого 2022 року. Адже вони відклали свій бізнес, плани та проєкти на задній план.

Дізнавайтеся, як хмельничани стали волонтерами та чим вони живуть під час повномасштабної війни.

Сергій Вавринчук

“Життя повністю змінилося”

- До повномасштабної війни я був приватним підприємцем. Працював у різних напрямках роботи. З перших днів наступу я залишив свою справу й став займатися волонтерством. Адже допомога зараз має бути на першому місці. 

- З перших днів війни ми об’єдналися близько зі 700 людьми. Сотні з них наразі захищають нашу країну на передовій. Я представляю добровольче формування територіальної громади Хмельницького “Авангард”. Зараз воно переросло в благодійний фонд, який працює з квітня 2022 року. За цей час наша робота - це передання хлопцям на передову 45 машин. Спільними зусиллями ми робимо для ЗСУ вже другий банно-пральний комплекс. Так звану лазню на колесах. Там душеві кабіни, пральня, сушилка - все, що потрібне для наших хлопців.  Крім цього, ми проводимо безоплатне навчання для хмельничан. Наприклад, курси по тактичній медицині чи поводження зі зброєю. 

- Моє життя за рік повністю змінилося. Змінилися мої думки та бажання. Зараз я і моя сім’я займаємося лише допомогою. І так буде тривати до нашої перемоги. А потім - працювати, працювати і ще раз працювати. 

Аля Возняк

“Я стала більш стресостійкою”

- Мій чоловік з перших днів наступу пішов захищати країну. Тож я стала надавати допомогу батальйону, в якому він служить. Згодом з’ясувалося, що мені вдається організовувати великі збори коштів у соцмережах. Наприклад, на тепловізори чи автомобілі. Тому я стала цим займатися.

- Окрім того, ми з моєю дитиною постійно відвідуємо госпіталі з пораненими. Дізнаємося про їхні потреби та закриваємо їх. 

- Під час повномасштабного наступу я стала менше приділяти уваги своїм звичним справам. Адже це потребує чимало часу. Зараз я поєдную свою адвокатську діяльність з волонтерством. З кожного свого гонорару 30% я передаю ЗСУ. Деякі потреби, на які немає часу збирати гроші, я закриваю власними коштами. Іноді навіть приходжу на судове засідання й прошу колег задонатити мені вартість кави, яку вони сьогодні випили. 

- Я змінилася за цей рік. Я стала більш стресостійкою і більш відвертою. Я що бачу - те й говорю і більше не боюся когось образити. 

- Ми з чоловіком і дитиною дуже мріємо поїхати разом на море. Тож коли ми переможемо, обов’язково втілимо це у життя. 

Світлана Красносельська

“Бізнес відійшов на задній план”

- Коли почався наступ, треба було робити вибір. Бо поєднувати бізнес та власні проєкти з волонтерством - неможливо. Моїм вибором стало волонтерство. Адже я розуміла, що ми живемо на відносно безпечній території. Саме тому зобов’язані допомагати. Бізнес відійшов на задній план. Я дійсно стала ефективною, як волонтер.

- Зараз я директор благодійного фонду “Волонтерська спільнота “Допомагаємо разом”. Я ініціатор його створення з перших днів наступу. Ми займаємося допомогою нашим військовим та наданням гуманітарної допомоги цивільним. Співпрацюємо з міжнародними організаціями та фондами. Я організовую доставку вантажів з Європи в Україну. Наприклад, з Румунії в Хмельницький, Харків та Запоріжжя. Доставляємо Starlink для наших хлопців на передову, генератори у понад 50 медзакладів України. Наша допомога - це суми на мільйони гривень. 

- Щодо змін особисто в мені - то розвиток емпатії колосальний. Адже ти комунікуєш з жінками і чоловіками з фронту. Ти з’ясовуєш їхні потреби, запитуєш, як вони. Іноді їхні історії просто вражають до глибини душі.

Читайте також: “Путін - х**ло!”, - Гамалій на погашенні нової марки від Укрпошти (ВІДЕО)