Волонтерить у 101 рік: історія жителя з Хмельницького району

Світлини зі сторінки «Суспільне Хмельницький»

• Івану Піхурцю 6 травня виповнився 101 рік, а він робить все , що може, аби допомогти воїнам на фронті.

Іван Піхурець з Олешина. У травні йому виповнився 101 рік. Попри вік чоловік активно волонтерить. З усіх сил допомагає бійцям на фронті, робить все для перемоги.

Вулиця їхня готує зараз їсти Захисникам. Дідусь допомагає. Коле оріхи й чистить. Дуже він жаліє хлопців, які в окопах, дуже болить йому за них.  

Багато біди звідав Іван Піхурець на своєму віку. Пережив і голод, і холод. Коли мав 20 літ, то гітлерівці його та трьох хлопців  вивезли на примусові роботи до тоді окупованої Чехії. Працював там на залізниці.

«Лінію залізничну ремонтували – ту знімали, а нову укладали. У таборі були поляки й росіяни, а ми – винятково з Поділля, - розповідає старожила «Суспільному». - Привезли нам їсти й відкрили ті бідони – каша така рідка, ні зупа, ні каша. До тієї каші – ячмінні крупи й з капустою, а там хробаки білі з чорними головами. А їсти то охота».

Бараки були дерев’яними. Сніг через дірки сипав на нари.

«...Думав, що вже більше не буде мене. В бараці, якщо хтось захворів і не пішов на роботу, ввечері приходимо, а він вже неживий», — пригадує.

Із чеського табору американці звільнили остарбайтерів якраз на його день народження, шостого травня. Тоді то якраз був Великдень.

Після війни Іван Піхурець повернувся в село. Ні дня не сидів, склавши руки. Працював у колгоспі. Був і конюхом, і сторожем.

У 1947-му одружився. Народили з дружиною чотирьох дітей. Дочекався 10 онуків, 12 правнуків і троє праправнуків. Тепер ще мусить діждати перемоги!

• “Їли гнилу бараболю, але не пухли”: 100-річна Марія Войчишена із Хмельницького розповіла про своє непросте життя

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google