Як бойовий медик знищив ворожий танк. Історія оборонця з Ізяслава

• Павлу побратими дали псевдо «Капелан».

• 26-річний хлопець добровольцем пішов до тероборони. 

• Під час одного з боїв він вразив ворожу техніку. 

Нещодавно командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський розповів як захисники на Лимано-Куп’янському напрямку знищили 25 танків противника.

Така подія не відбулась без захисників з Хмельниччини. Адже частину цих танків знищили бійці 88-го окремого батальйону територіальної оборони, який був в оперативному підпорядкуванні 66-ої бригади імені Мстислава Хороброго. 

— Не зайвим буде сказати кілька слів про тих мужніх хлопців з Поділля, завдяки яким кілька одиниць ворожої бронетехніки разом з екіпажами залишилися іржавіти на полі бою, — розповіли в 106-ій окремій бригаді Сил ТрО. 

«Капелан»

Один із них – Павло на псевдо «Капелан». Він бойовий медик батальйону. Побратими його так прозвали за те, що маючи світлий погляд і бороду, він справді чимось нагадує священника. 

Та в цивільному житті Павло вчився на автомеханіка, працював водієм. Сам хлопець родом з Ізяслава. З початком повномасштабного вторгнення 26-річний юнак добровільно вступив до лав 88-го батальйону бригади територіальної оборони.

Першого жовтня цього року Павло разом із побратимами був на бойовій позиції, коли на них рушили колони російських танків.

– Ми якраз перебували на позиціях та разом із побратимами утримували рубіж. Почувши по рації про те, що на наш напрямок рухаються колони танків противника, ми швиденько підготовили протитанкові засоби, сіли, закурили та почали чекати. Коли перший з колони танк почав зрівнюватися з нашими позиціями, я вхопив РПГ вискочив з окопу та здійснив постріл по танку. Попав у моторний відсік. Танк спочатку призупинився, а далі знову почав рух. В той же момент я почув вибух – це був приліт від пострілу іншого танка, снаряд упав прямісінько біля мого окопу, — розповідає військовий про ті події. 

Продовжив бій із травмою

Але вибух від ворожого снаряду дався взнаки. Військовий отримав контузію, але продовжив бій.

– В моїх очах з’явилася пелена, в цей момент побратими мене вже не прикривали, бо намагалися не допустити орківську піхоту, яка лізла, як сарана. Я неодноразово наносив ураження по танку, зробив раз за разом кілька пострілів, і в результаті танк все ж таки був знешкоджений, – продовжує свою розповідь Павло.

Побратими побачивши, що хлопець отримав акубаротравму, евакуювали його з поля бою та передали медикам. А самі далі продовжували залишатися на визначеному рубежі і боролися за нього до останнього, незважаючи, на переважаючі сили противника.

– Він бігав, як підсмажений, ні на мить не зупинявся, збирав набої, вистрибував, здійснював постріл та швидко повертався назад. І так продовжувалося, допоки танк не був знищений, – пригадує один із побратимів.

Пізніше на питання, що ж йому додавало сил, аби діяти так рішуче і безстрашно, Павло відповів:

– Я хочу не допустити всі ті жахіття, які відбуваються тут, далі вглиб України – туди, де живуть мої батьки, рідні, близькі, племінники...

А після Перемоги хлопець має намір зайнятися волонтерством. Планує допомагати усім, кого війна залишила без домівок.

«Лєший» та «Жора»

Коли на позиції ЗСУ посунув наступний танк, його підбили ще два бійця Шепетівського батальйону – Роман на псевдо «Лєший» та Михайло на псевдо «Жора».

– «Капелан» зробив п’ять пострілів з РПГ та один з «Матадора», в результаті танк противника був знищений. А по другому танку стріляли Лєший – з РПГ та Жора – з АТ-4, в результаті чого і цей танк також був знищений, – додає командир роти на псевдо «Соломон».

І це лише один епізод з низки важких і запеклих боїв, які тривали з першого по п’яте жовтня на зазначеному напрямі, кажуть у теробороні. Захисникам підрозділу приходилося самотужки зупиняти техніку та піхоту орди, маючи у своєму розпорядженні лише легке озброєння. Артилерію 66-та механізована бригада імені Мстислава Хороброго застосувала на четверту добу після описаних подій.

Наразі командування 88 батальйону «Капелана», «Лєшого», «Жору» та інших військовослужбовців підрозділу, які відважно боролися з ордою, за виявлені у боях відвагу, мужність та героїзм, подано на нагороди.

Читайте також:

• П’ятеро військових з Хмельниччини загинули в боях. Історії Героїв

• Від “Ліги сміху” до танкової бригади. Історія гумориста із Хмельниччини

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.