За крок від смерті. Історія гранатометника з Хмельницького

Колаж vsim.ua

• Підприємець Віталій Мисик облишив власний бізнес та пішов воювати. 

• Він потрапив у Піски на Донеччині. 

• Під час одного із обстрілів він думав, що життя для нього закінчиться. 

Віталій Мисик — хмельничанин. До війни чоловік мав власну справу та інше уявлення про життя. Він займався розвитком свого підприємства. Він зізнається, це було ніби так давно, що зараз не дуже хочеться згадувати мирний Хмельницький. Адже такі спогади не дають зосередитися на захисті України. 

Нині Віталій служить у 36-му окремому стрілецькому батальйоні, який створили в області на початку війни. У військовому підрозділі розповіли його історію. 

— У батальйон я прийшов мобілізованим солдатом. Було розуміння, що під час війни, коли російський агресор убиває наших людей, окуповує наші землі, я не зможу спокійно займатися своїми справами. І я взяв до рук зброю, — розповів Віталій. 

Він почав свою битву у ролі молодшого лейтенанта. Віталія відправили на Донеччини. Його батальйон захищав рубежі країни у Пісках. Він зізнається, думав, що може звідти і не повернутися — російська навала там переважала наші сили.

— Була мить, коли я подумав, що для мене ця війна вже закінчилась. Почався обстріл мінометом великого калібру. Міни залітали прямо під перекриття на наші позиції під мостом... Коли ми перебігали в інші окопи, міни розривалися настільки близько, що навіть упавши на землю лицем вниз і заплющивши очі, все одно відчував вогонь, жар від розриву. Пережив перший обстріл, потім уже легше, — додає захисник. 

Нині той період життя в минулому. Віталій уже не гранатометник. Він отримав звання офіцера. У підрозділі додають, що його виважений характер, фаховість і бойовий досвід цінуються командуванням.

Читайте також:

• Далекобійник став солдатом. Історія військового Богдана Боднарчука

• Президент нагородив бійців Залізної бригади з Хмельниччини

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.