«За Україну піду в штурмові». Попрощалися з Русланом Жижуком, який загинув під Бахмутом
-
45-річний захисник під час мобілізації попросився у штурмову бригаду.
-
Він вважав, що це найбільше, що може зробити для України.
У Хмельницькому віддали останню шану загиблому військовому, 45-річному Руслану Жижуку. Він загинув позаминулого тижня, 27 жовтня. Попрощатися з ним сьогодні, 6 листопада, прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади. Церемонія відбулася у міській ритуальній службі.
Руслан Жижук народився 16 січня 1978 року. У мирному житті, розповів його родич Леонід, він гарно малював та займався ремонтами. Саме коли він робив ремонт у Волочиську, його, як кажуть родичі, «взяли на вулиці». Мобілізували Руслана Жижука у травні.
Хоч він раніше й не служив в армії та мав не надто хороше здоров’я, попросився у штурмову бригаду. Батько хвилювався за нього, але Руслан йому відповів — «за свою Україну я піду в штурмові».
— Я так зрозумів, він вважав, що найбільше, що може зробити, це [служити] в штурмовій, він не ухилявся, не шукав легкої якоїсь посади, — розповів Леонід.
Після мобілізації Руслан Жижук пройшов тримісячне навчання за кордоном. Загинув під Бахмутом 27 жовтня. Поховали його на Алеї слави у мікрорайоні Ракове.
До слова, один із родичів Руслана Жижука також загинув на війні. Це сталося так само 27 жовтня, але 2014 року під Авдіївкою. За даними відкритих джерел, ідеться про Ярослава Костишина. Він служив у військовій частині в Грузевиці, а у вересні 2014 року записався у зведений загін повітряних сил «Дика качка», де й служив до своєї загибелі від осколкового поранення.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Царство Небесне,
ГЕРОЮ УКРАЇНИ !
Співчуття рідним та близьким!😇