Загинули сім військових з Хмельниччини. Історії Героїв

Олена Кошарська

Фото ілюстративне

Володимир Ярощук був переселенцем із Херсонської області.
Павло Полянський поліг під час мінометного обстрілу.
Олег Пермінов був солдатом-кулеметником.
Життя Дмитра Чагарова обірвалося через хворобу.
Андрій Демчик та Володимир Гжелько були родом з Ізяславщини.
Олександр Кучерук загинув на Херсонщині.

Хмельниччина продовжує отримувати гіркі звістки про втрати в боях з російськими військовими. Днями сумні новини про загибель захисників надійшли у кілька тергромад.

Володимир Ярощук

На щиті додому повертається захисник із Кам’янеччини. Володимир Ярощук загинув 17 жовтня внаслідок ворожого обстрілу. Про це повідомив голова районної ради Михайло Сімашкевич.

Народився Володимир в селі Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області. Але із початком повномасштабного вторгнення разом з родиною вони евакуювалися у село Острівчани.

Відео дня

У червні цього року чоловік пішов захищати нашу державу у складі десантно-штурмової бригади ЗСУ. Провоював кілька місяців. Тепер йому назавжди 42 роки.

Без батька залишилась донечка, дружина, мати і батько. Про дату та час прощання із захисником поки не повідомляють.

Павло Полянський

На фронті загинув ще один воїн із Кам'янця. Молодший сержант Павло Полянський захищав Батьківщину на посаді командира гранатомета.

Він поліг 15 жовтня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Захисник отримав вогневе ураження під час мінометного обстрілу. Гірку звістку повідомив мер Кам’янця Михайло Посітко.

Про дату та час прощання із Героєм поки не інформують.

Олег Пермінов

Красилівська громада втратила ще одного захисника. На війні 11 жовтня загинув Олег Пермінов. Він був 2000 року народження. Мешкав у селі Западинці. Був солдатом-кулеметником. Про це повідомила мер Красилова Ніла Островська.

Із військовим прощатимуться 19 жовтня. Цього дня на території Красилівської громади оголошено жалобу за загиблим земляком.

Панахида за загиблим відбудеться у Свято-Троїцькому храмі Православної церкви України. Громадське прощання пройде на площі Незалежності в Красилові. Поховають солдата на кладовищі в селі Западинці. Всі витрати, пов’язані з похованням воїна, буде профінансовано з бюджету громади.

Дмитро Чагаров

19 жовтня Вовковинецька громада буде прощатися із загиблим захисником. Життя Дмитра Чагарова передчасно обірвала важка хвороба 17 жовтня.

Він народився 8 листопада 1970 року. Церемонія прощання із бійцем відбудеться в помешканні захисника по вулиці Армійській, будинок 44.

Поминальна служба пройде у Свято-Петро-Павлівському храмі селища Вовковинці. Поховають військового на кладовищі в селищі Вовковинці. Про це інформують на сторінці громади.

Андрій Демчик та Володимир Гжелько

Андрій Демчик був стрільцем стрілецького батальйону. Солдатом. Він мешкав у селі Криволука Ізяславської громади. Воїн загинув 13 жовтня в результаті ворожого обстрілу на Харківщині. Йому було 30 років.

А невдовзі, 15 жовтня, згасла ще одна зірка – клята війна забрала життя у 34-річного ізяславчанина. Володимир Гжелько був молодшим сержантом. Він поліг на Луганщині. Загинув внаслідок мінно-вибухової травми. Свого батька-захисника не дочекався шестирічний син, свого коханого чоловіка – дружина.

Про втрати повідомили в Ізяславській міській раді. 19 жовтня Герої навіки повертаються додому. Спершу похоронний кортеж рушить до домівок захисників. Цього ж дня відбудеться церемонія прощання за загиблими бійцями.

Олександр Кучерук

Олександру Кучеруку було 32 роки. Він був кулеметником відділення охорони взводу батальйону. Чоловік загинув 15 жовтня на Херсонщині.

З початком повномасштабного вторгнення росії він долучився до лав Збройних Сил України, адже понад усе хотів захистити своїх рідних, домівку та рідну землю від ворога. Від дзвінка і до дзвінка жила родина Кучеруків і дякувала мати долі за те, що син живий.

— Щодня і щохвилини завмирало серце матері, коли лунав телефонний дзвінок. "Аби тільки почути його голос" — молилася до Бога мати. "Аби хоч був обережним", — повторювала вона весь час... І світлішало у хаті та на душі, коли чула по телефону короткі синові слова "Мамо, у мене все добре". А потім телефон замовк і, як з'ясувалося, назавжди. Більше не почують мати та рідні короткого "Привіт", — повідомили в Ізяславській міській раді.

Про церемонію прощання з бійцем та чин похорону повідомлять додатково.