Що не можуть заборонити в магазині та супермаркеті. Розповідає адвокат

Фото ілюстративне

• Порушення прав споживачів у супермаркетах та магазинах Хмельницького - не новина. 
• Іноді, ми самі не здогадуємося, що нас “надули”. 
• Чи обов’язково залишати речі у камері схову, хто має платити за ненавмисно розбиту пляшку та що робити, коли ваші речі хоче оглянути охорона, розповів адвокат Антон Заболотний.

В сучасному світі уявити життя без магазинів та супермаркетів неможливо. У Хмельницькому таких десятки. Щодня їх відвідують тисячі хмельничан. Час від часу в торговельних закладах покупці зіштовхуються з порушенням своїх прав. Прикро, але в багатьох випадках, адміністрація та охорона  супермаркетів поводить себе неправомірно, а іноді навіть агресивно. Часто відвідуючи магазин можна почути “заїжджені” фрази, типу: 

• Залишіть речі у камері схову.
• Тут фотографувати не можна.
• Розбили, то платіть
• Покажіть, що у вашій сумці ...

На скільки все це законно, журналісти vsim.ua вирішили дізнатися у досвідченого юриста. Про законодавчі тонкощі у сфері “Захисту прав споживачів” розповів адвокат старший партнер Адвокатської контори “Місяць і партнери” Антон Заболотний. Читайте та дізнавайтеся свої права. 

Чи можна не залишати речі в комірках схову? 

Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів», а також «Порядку здійснення торговельної діяльності й правил торговельного обслуговування населення», не передбачено обов’язку покупців здавати свої речі в камери схову супермаркетів.

- За своєю правовою природою, залишення речей в камері схову, - це укладення договору зберігання з адміністрацією торгівельного закладу, що регламентовано ст.ст. 936-955 Цивільного кодексу України. Враховуючи одну із загальних засад цивільного законодавства, визначену п. 3 ч. 1 ст. 3 цього ж Кодексу – свобода договору, логічним висновком буде той, що покупець/споживач не може бути примушений до укладення договору зберігання. Аналогічне твердження узгоджується із вимогами ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема п. 2 ч. 1 цієї статті - права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення,- зазначає Антон Заболотний.

Чи відповідає адміністрація супермаркету за речі, які покупець залишає в камері схову?

Адміністрація супермаркету несе повну відповідальність за схоронність речей які зберігаються у камері схову. Навіть, якщо оголошення на комірках, сповіщає про зворотне. Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, адміністрація бере на себе обов’язок зі збереження зданих покупцями на зберігання речей. 

- За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до ст. 942 цього ж Кодексу, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну, - пояснює адвокат.

Відповідно до ч. 3 ст. 937 Цивільного кодексу України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання. 

Комірки з сумнівними замками, нічим не відрізняються від інших меблів магазину. Якщо звідти у вас вкрадуть цінні речі, стягнути компенсацію за їх втрату буде важко, Важливим є фіксування такого випадку шляхом звернення до адміністрації магазину, а також виклику працівників поліції, однак для подальшого звернення до суду з позовом до магазину або ж виникає питання щодо визначення цінності втрачених речей, їх переліку так і загалом визначення суми завданої шкоди. Варто пам'ятати, залишення речі у камері схову в магазині  - це право, а не обов'язок покупця.

Чи можна фотографувати товари в супермаркетах?

Статтею 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Також, ст. 50 Конституції України визначено, кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

• Відповідно до Закону України «Про інформацію» гарантовано право на вибір форм і джерел збирання інформації. Це зазначено у п. 2 ст. 7 Закону - ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Тобто, адміністрація магазину та охорона не може забороняти вам знімати та фотографувати. Це право прописане у частині 1 статті 34 Конституції України. Також це регламентує пункт 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», - говорить адвокат.  

Чи може охорона обшукувати покупців?

Обшук – це слідча дія, проведення якої регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема ст. 234 цього Кодексу встановлено - обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, адже охорона не має статусу правоохоронного органу.... 

• Враховуючи, що охорона в торгівельному закладі не є правоохоронним органом та той факт, що слідча дія – обшук, може бути проведена виключно в межах зареєстрованого кримінального провадження, тому ні охорона, ні адміністрація магазину не вправі обшукувати відвідувачів, - пояснює Антон Заболотний.

Чи потрібно платити за ненавмисне розбитий або зіпсований товар?

Вимога продавця чи охоронця магазину оплатити пошкоджений товар — незаконна. Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або пошкодження майна лягає на його власника. Статтею 668 Цивільного кодексу України визначено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто не придбаний покупцем товар є власністю магазину і відповідальність за його цілісність покладається на магазин до моменту придбання товару покупцем. Зобов’язати купити зіпсований товар не можна.

• Оплата розбитого/зіпсованого товару є компенсацією шкоди, заподіяної власнику товару. В такому випадку, адміністрації магазину необхідно довести факт умисного заподіяння шкоди і її розмір. Зобов’язати оплатити зіпсований товар може лише суд. При цьому, ні адміністрація магазину, ні охорона магазину не вправі затримувати оплатити зіпсований товар на місці чи іншим чином обмежувати особу в пересуванні, - пояснює адвокат.

Чи можна з’їсти/випити товар, якщо ви його ще не оплатили?

У Законі «Про захист прав споживачів» немає заборони їсти товар, до його оплати на касі. Єдине, ви будете зобов'язані за нього заплатити. Також слід пам’ятати, що поки ви не оплатили товар, він знаходиться у власності супермаркету. Тобто, охоронець який бачить, як покупець йде до каси та п’є сік, може попередити не забути його оплатити. 

• З юридичної сторони, якщо покупець з’їв товар до оплати в цьому немає нічого страшного. Проте,  на касі за цей товар треба розрахуватися. Якщо покупець відмовляється, такі дії будуть прирівняні до зіпсування товару й адміністрація вправі викликати поліцію, - говорить адвокат. 

Чи може охорона та адміністрація забороняти торкатись товарів руками?

Придбання товару передбачає можливість покупця, в процесі вибору, взяти товар в руки для огляду. Персональна заборона на такі дії окремому споживачеві прямо заборонена ч. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» - за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

• Заклики та наклейки «руками не чіпати» зі сторони адміністрації та охорони магазину — не обґрунтовані. Згідно з частиною 2 статті 700 Цивільного кодексу України, покупець має право до укладення договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. У пункті 2, розділу 11 правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами вказано, що продавець має створити покупцям комфортні умови для ознайомлення, вибору, примірювання товарів. А частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов'язує продавців допомагати покупцям у виборі товарів, - пояснює юрист.

Що робити, якщо ціна на товар у ціннику відрізняється від тієї, що кажуть на касі?

Часто трапляється, що ціна на ціннику і в чеку відрізняється. За словами адвоката, це пряме порушення прав споживачів і карається законом. 

• Однозначно, це є порушенням прав споживачів, зокрема це визначено п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів». В цьому разі порушуються права споживача на інформацію про продукцію, що також передбачено ст. 15 зазначеного Закону. 

В такому разі споживач/покупець може вимагати продажу йому товару за ціною встановленою на ціннику з посиланням на те, що він прийняв умови укладення публічного договору. Ст. 633 Цивільного кодексу України, визначає, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Чи можна повертати товар, якщо не підходить розмір та фасон?

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», за загальним правилом, споживач має право лише обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. 

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. 

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

• Однак, у разі якщо аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, - пояснює юрист. 

Існують також товари, які не можна повертати та обмінювати. Серед них: натільна білизна, вироби із золота, парфумерія та інше. 

Повний список затверджений Кабміном: 

Продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни.

 Непродовольчі товари: 

• фотоплівки 
• фотопластинки 
• фотографічний папір
• корсетні товари 
• парфюмерно-косметичні вироби
• пір’яно-пухові вироби 
• дитячі іграшки (м’які, гумові, надувні)
• зубні щітки 
• мундштуки 
• апарати для гоління 
• помазки для гоління 
• розчіски, гребенці, щітки масажні 
• сурдини (для духових музичних інструментів) 
• скрипічні підборіддя 
• рукавички 
• тканини 
• тюлегардинні і мереживні полотна
• метражні килимові вироби  
• натільна та постільна білизна 
• панчішно-шкарпеткові вироби 
• товари в аерозольній упаковці 
• друковані видання 
• лінійний та листковий металопрокат
• трубна продукція
• пиломатеріали 
• погонажні (плінтус, наличник), 
• плитні матеріали (деревноволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло нарізані або розкроєні під розмір визначений покупцем (замовником) 
• аудіо-, відеокасети
• диски для лазерних систем зчитування із записом 
• вироби з натурального та штучного волосся (перуки) 
• товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо) 
• інструменти для манікюру, педикюру (ножиці, пилочки тощо) 
• ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, 
• дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.