Як живуть, де гуляють і що їдять пацієнти. Репортаж з психлікарні в Скаржинцях

• Маніакальні стани, психічні розлади та неадекватність.
• Стіни психіатричної лікарні в Скаржинцях бачили чимало.
• Одне із найпоширеніших захворювань серед пацієнтів - шизофренія.
• Нині в закладі на лікуванні перебуває понад чотири сотні людей.
• Серед них є діти.
• Читайте і дивіться, як живуть хворі у психлікарні. 

На годиннику близько 13 години. До приймального відділення обласної психіатричної лікарні в Скаржинцях приїхала “швидка”. Попід руки до стін закладу заводять чоловіка. На вигляд йому трохи більш як 30 років. Піднімаючись сходами, він ледь перебирає ногами. Дивиться з-під лоба й має солов’їні очі. Чоловік “під мухою”. Його завели в кабінет чергового лікарня. Там його мають оглянути й з’ясувати всі обставини, через які він потрапив до лікарні. 

За день до психлікарні в Скаржинцях привозять від 10 до 25 людей. Всі вони прибувають сюди за різних причин. Шизофренія, приступи епілепсії, алкогольні психози чи депресії - у всіх випадках при надходженні особу оглядає черговий лікар, який перебуває на варті 24/7. Лікування пацієнтів є безкоштовним. Потрапляють до стін закладу мешканці зі всієї Хмельниччини, в тому числі з обласного центру. Журналісти vsim.ua навідалися до найбільшої психлікарні в області, щоб дізнатися й побачити, як та кого лікують в стінах закладу. 

В залежності від захворювання, осіб кладуть на лікування до певного відділення. Серед тих, що є в лікарні: відділення граничних станів, психіатричне, судово-психіатричної експертизи, геронтологічне, відділення неврозів, чоловічої та жіночої інтенсивної терапії. Також реанімація, “ковідне” і те, де лікуються хворі, які скоїли злочин. У деяких із них ми побували й розкажемо вам, що там відбувається. Екскурсію закладом нам провела старша медсестра, яка працює тут вже 30 років. 

Майже скрізь, де ми були, двері зачинені на ключ. А до деяких відділень увійти можна лише за дзвінком на дверях. Так було під час візиту до реанімації. Медик пояснила: це роблять для безпеки пацієнтів. 

Відділення в закладі поділяються на відкриті та закриті. Тобто ті, межі яких можна чи не можна залишати. Наприклад, щоб прогулятися територією. За кожним відділенням тут закріплений майданчик, на якому хворі можуть проводити дозвілля. Гуляють пацієнти під наглядом лікарів. 

Відділення неврозів: кого лікують і які умови

Розпочнімо знайомство з психлікарнею з відділення неврозів. Там лікуються люди, які мають “постковідний синдром”. Тобто ті, хто вже перехворів Covid і знаходиться в депресивному стані. Проходять лікування тут і жертви насильства, учасники бойових дій на Сході та люди із важкими психозами - шизофренією. Про все це розповів завідувач відділення Олег Гатін. 

До палат пацієнтів веде довгий коридор з лікарськими кабінетами. Всього тут є 8 кімнат. У кожній з них різна кількість ліжок. Десь 4, а десь 6. На момент нашого візиту, зайняті пацієнтами були не всі палати. До деяких із них ми зайшли. В тому числі й до тих, де перебував пацієнт. Фотографувати й спілкуватися із ним заборонили. Тому ми оглянули його палату. “Це кімната поліпшеного планування”, - сказав завідувач. Окрім ліжок й тумбочок, там був телевізор і холодильник. А ще в палаті чоловіка є шафа з книгами. Душ і туалет знаходиться окремо.

В інших палатах все виглядає простіше. Ліжка, ковдри, тумби, вікно й картина. До речі, колір стін тут не білий, як характерно для психлікарень з іноземних фільмів. У кожній палаті різні шпалери - рожеві, бежеві чи зелені. 

Є у цьому відділенні кімната відпочинку. Там крісла, дивани, багато зелені й телевізор. Тож пацієнти мають змогу поспілкуватися чи переглянути телевізор. Показав завідувач відділення нам ще одну кімнату - гіпнотарій. Всередині на вікнах темні жалюзі, такий же колір стін і підлоги. Там стоять кушетки, на яких пацієнтам роблять спеціальний масаж. 

Для хворих тут розміщена і їдальня. Окрім столів, там знаходиться холодильник, де всім дозволено зберігати харчі. Окремо про систему харчування в психлікарні ми розкажемо далі. 

Про відділення із суворим режимом і пацієнток, які дивляться у вікно

Наступним пунктом нашого візиту стало жіноче відділення інтенсивної терапії. Лікуються тут виключно жінки. Аналогічне в лікарні є й чоловіче. Пояснили - людей з психотичними розладами тут лікують, розділяючи їх за статтю.

Відділення таких типів є закритими. Режим тут є дещо суворий. Скажімо, на прогулянку виходять лише під наглядом і в певний час. А телефон тут видають лише на годину.  Загалом режим дня в жіночому відділенні виглядає так:

• 6:45 - 7:00 - підйом
• 7:00 - 7:30 - вимірювання температури тіла
• 7:30 - 8:00 - виконання санітарно-гігієнічних потреб, проведення фіззарядки
• 8:00 - 9:00 - сніданок
• 9:00 - 10:00 - прийомів ліків, виконання ін’єкцій
• 10:00 - 11:00 - лікарський огляд хворих, консультативні обстеження, фізіотерапія
• 11:00 - 12:00 - користування мобільним телефоном
• 12:00 - 12:20 - другий сніданок
• 12:20 - 13:20 - реабілітаційні заходи
• 13:20 - 13:30 - підготовка до обіду
• 13:30 - 14:30 - обід
• 14:30 - 15:00 - прийом ліків, виконання ін’єкцій
• 15:00 - 16:00 - час відпочинку
• 16:00 - 17:30 - організаційні прогулянки
• 17:30 - 18:00 - відновлювально-реабілітаційні заходи (перегляд телепередач, преси, проведення бесід тощо)
• 18:00-18:30 - вимірювання температури тіла
• 18:30 - 19:30 - вечеря
• 19:30 - 20:00 - прийом ліків, виконання ін’єкцій
• 20:00 - 21:30 - продовження відновлювально-реабілітаційних заходів 
• Підготовка до сну. 

Завідувач жіночого відділення інтенсивної терапії Вадим Степанов розповів, що всього тут є 5 палат. За словами медика, “свіжих пацієнтів” розміщують в спеціальній наглядовій кімнаті. Там перебувають жінки, які потребують цілодобового спостереження. На час нашого візиту в цій палаті знаходилося чимало хворих. 

• У наше відділення потрапляють хворі з важкими психічними розладами. Це шизофренія, важкі депресії або розлади, що виникають при епілепсії. Саме тому для пацієнтів тут немає вільного виходу і все закрито під ключем. У наглядовій палаті, куди поступають свіжі пацієнтки, є санітарський пост. Якщо медик не справляється з хворою, вона до себе може ще когось викликати з персоналу. Пацієнтки постійно під наглядом, тому ми можемо завжди вчасно зреагувати, - пояснює Вадим Степанов. 

Нам показали інші палати цього відділення. У деяких із них знаходилися пацієнтки. Жінки спали або сиділи й дивилися у вікно. Всі кімнати схожі між собою. Одна від одної відрізняється кольором стін. На момент нашого візиту, зайнятими були не всі палати. Загалом всюди чисто і прибрано. 

Наша екскурсія психлікарнею тривала. Старша медсестра показала іще одне відділення - неврозів і психосоматичних розладів. Серед усіх відділень де ми вже побували, там знаходилося найбільше пацієнтів - 26. Усі вони мають різні розлади, більшість з яких - депресивні. 

• Наші пацієнти мають депресивні, тривожні чи астенічні розлади внаслідок різноманітних хвороб. Загалом більшість хворих тут перебувають з депресією. Це ендогенне захворювання може існувати як окрема клінічна хвороба або виникати внаслідок судинних захворювання, реактивних станів або психозів, - пояснює завідувач відділення Анна Вольська. 

Загалом тут є 8 палат. Майже всюди були пацієнти. Серед тих, кого ми бачили, були лише жінки. Здебільшого вони сиділи й дивилися у вікно, як і в попередньому відділенні. У деяких палатах був телевізор і санвузол. Також тут є пост лікаря, який постійно тримає під контролем пацієнтів. 

Наймолодшому пацієнту в реанімації близько 20 років 

Старша медсестра завела нас до реанімації. Потрапити туди можна було лише за дзвінком у двері. За ними - глибока тиша. На момент нашого візиту, там перебувало 7 пацієнтів. Як розповів завідувач Ігор Найдук, всі вони - чоловіки віком від 20 років. 

• Відділення реанімації передбачено для людей, які потребують невідкладної допомоги. Наприклад, із серцевою, дихальною недостатністю чи психіатричними розладами. У реанімаційне відділення завжди поступають у важкому стані. Лікування полягає в тому, аби зменшити набряк мозку. Переважно це інфузійна терапія і лікування снодійними препаратами. Бо чим більше людина знаходиться в сні - тим вона швидше вийде зі свого стану, - пояснює Ігор Найдук. 

У цьому відділенні є три палати, кожна з яких розрахована на трьох пацієнтів. Ігор Найдук розповідає, що в день може надійти як п’ять, так і один пацієнт. 

Завідувач відділення не дозволив зайти до палат, де перебували хворі. Натомість він показав реанімаційну залу, де надають невідкладну допомогу. Там є багато апаратури, що допомагає людям із дихальною недостатністю. Наприклад, розповідає завідувач, апарат, що здійснює подачу кисню з високим потоком. А також сучасні апарати штучної вентиляції легень. 

У залі знаходиться крісло, на якому розмішують пацієнта. Лікар називає його операційним столом. На ньому є спеціальні укріплення, за допомогою яких хворому прив’язують руки. Медик пояснив: особи можуть бути неадекватними, бо перебувають в неясній свідомості. Щоб якісно провести медичні маніпуляції, їхні руки закріплюються.

• Наприклад, хворі можуть потягнути за катетер чи крапельницю, - пояснює завідувач.

У психлікарні печуть хліб і виготовляють макарони

У закладі хворих годують п’ять разів на день. На одного пацієнта виділена сума - 35 гривень. Працівники харчоблока кажуть, що ніхто на харчування не скаржиться і ніколи не відмовляється від своєї порції. В залежності від стану здоров’я людини, годують тут по-різному.

Меню одного дня виглядає так:

Перший сніданок

• Каша вівсяна з підливою або з котлетою в соусі
• Салат з капусти
• Чай

Другий сніданок

• Масло вершкове
• Чай
• Пиріжки з сиром

Обід

• Капусняк зі сметаною або суп пшеничний
• Гомілка куряча в соусі з перловою кашею чи з картопляним пюре
• Або котлета з картопляним пюре
• Салат з буряка
• Чай
• Кефір

Вечеря

• Молочна манна або вівсяна каша
• Суфле сирне

• Какао з молоком 

Показали нам і харчоблок. Він складається з багатьох цехів - м’ясного, рибного, овочевого та інших. До роботи тут залучено 19 осіб. Шеф-кухар Олена показала пекарню, де виготовляють хліб, булки та макарони. Жінка додала - напередодні Великодня щороку вони самі печуть паски. Цьогоріч - не виключення. 

Допоки ми ходили між відділеннями, бачили також територію закладу. Всі майданчики, де гуляють хворі, відгороджені парканом. Скрізь є лавки, де-не-де - дерев’яні альтанки. Все це знаходиться серед дерев, що створює імітацію справжнього лісу. Якщо прислухатися - можна почути, як співають пташки й нявчать коти. Цих хвостатих, до речі, тут є чимало. Під час нашого візиту пацієнтів на дворі не було. Старша медсестра пояснила - зараз у них тихий час. 

Чим лікують і які дослідження роблять

Наступним пунктом призначення стала так звана аптека. Місце - де лікарі беруть пігулки для пацієнтів. На вигляд це звичайна кімната з шухлядами. На кожній з них назва препаратів. Серед них - нейролептики, антидепресанти, протисудомні, вітамінні, анальгетики, гормональні та інші препарати. Лікування здійснюється згідно з наказом Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Психіатрія”.

• Звідси відпускають ліки. Лікарі сюди приходять, коли в нас п’ятихвилинка й цікавляться, що поступило. Відповідно до діагнозів своїх пацієнтів, вони все підбирають, - пояснюють працівники.  

У закладі розповіли, що наркотичні засоби для лікування пацієнтів не застосовують. Мовляв, це давним-давно не практикується. Адже нині є чимало сучасних і якісних препаратів. 

Також ми побачили клініко-діагностичну лабораторію. Там проводять різноманітні дослідження крові та сечі усіх хворих. Також роблять імуноферментний аналіз. Все це,  щоб призначити ефективне лікування. 

Як відбувається госпіталізація

Тимчасово виконуючий обов’язки директора психлікарні Володимир Демчук розповів, що госпіталізація відбувається або за письмовою згодою пацієнта, або вирішується питання про невідкладне лікування через суд. За його словами, 98% пацієнтів лікуються тут за власною згодою. 

Коли хворий поступає на приймальне відділення, його оглядає черговий лікар. Він робить експертизу на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння і переглядає історію його хвороби. Також пацієнту  роблять швидкий тест на Covid. 

• Після огляду пацієнт має розписатися в історії хвороби про те, що він дає інформовану згоду про госпіталізацію. Потім хворого оглядає молодший персонал. Його проводять в душ. Якщо потрібно, наприклад, нігті підстригти - то санітарка це робить. Тоді його переодягають. До того ж в історії хвороби є така графа, як цінні речі. Тобто все, що є при людині: ланцюжок, кульчики чи гроші. Все це описується, а пацієнт ставить свій підпис. Ховаємо такі речі в сейф. Якщо пацієнт поступає з великою сумою коштів, то відкривається в банку рахунок і при виписці вони віддаються назад. Адже людина з психічними розладами може це все загубити, - розповідає Володимир Демчук. 

Серед пацієнтів закладу також є діти. За словами Володимира Демчука, нині таких є троє. Наймолодшому - 4 роки. У найменших пацієнтів діагностують такі ж розлади, як в дорослих: невротичні або психічні. А також шизофренію чи епілепсію. 

Володимир Демчук розповідає, що найпоширеніше захворювання серед дорослих - шизофренія і біполярний афективний розлад, а саме маніакальні й депресивні стани. Станом на 26 квітня, у психлікарні в Скаржинцях на лікуванні перебувало 480 осіб. А в день, за словами лікаря, надходить від 10 до 25 хворих. 

Загалом заклад розрахований на 725 ліжкомісць, а також ще 200 є у відділеннях у селі Яблунівка, Славутського району. Володимир Демчук каже, що психлікарня в Скаржинцях є одним із найбільших і потужних в Україні. А її історія почалася ще в 1952 році з невеликого приміщення лікувального закладу. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.