Подорож розпочалася з Харкова – саме там зустрілися восьмеро учасників велопаломництва Харків – Бердичів – Рим. Серед них була жінка, яка разом із чоловіками подолала до Бердичева близько 700 кілометрів. Але до Риму вирушили лише шестеро велосипедистів – четверо харків’ян та двоє хмельничан, один з яких – священик. Саме він, Анатолій Клак, виступив організатором паломництва до Риму та був духовним наставником подорожуючих.
- Після Бердичева, куди велосипедисти здійснюють паломництво щороку, ми вирушили у напрямку Польщі, аби потім, перетнувши кордони із Чехією та Австрією, дістатися столиці Італії. Нас залишилося шестеро: найстаршому учаснику виповнилося 59 років, наймолодшому – одинадцять, – розповідає тридцятиоднорічний Сергій Толстіхін.
- Подорож була дуже цікавою, захоплюючою, я досі під враженням краси альпійських гір та дивовижних пейзажів, а від гірських серпантинів у мене просто голова йшла обертом. І взагалі Австрія та Італія мене здивували найбільше. А європейські дороги – це просто казка, – зізнається Сергій.
У Європі, на відміну від України, до велосипедистів ставляться з повагою. Там біля трас є велосипедні доріжки. У містах також піклуються про велосипедистів, кругом – велодоріжки та великі стоянки для двоколісного транспорту. А у потягах є спеціальні вагони для перевезення велосипедів.
- Просто заходиш у вагон і чіпляєш свого двоколісного друга на гачок за переднє колесо, а сам займаєш місце у іншому вагоні для пасажирів. Щоправда, залізничний транспорт там дорогий. П’ять євро треба заплатити за велосипед – це стабільно, і 10-18 беруть з людини. А взагалі на подорож я витратив близько трьох тисяч гривень. І якби не вимушені транспортні витрати, включаючи повернення додому, було б вдвічі менше, – зізнається хмельничанин.
На їжу та нічліг туристи майже не витрачалися. Ночували у наметах, костелах, парафіяльних будинках, монастирях, а інколи на пляжі просто неба. Приймали паломників всюди радо, пригощали вечерею, ще й інколи давали із собою «сухий пайок». Кличко, Шевченко, Євро-2012, Чорнобиль – такі асоціації викликали наші паломники у європейців. Але найгостиннішими та найпривітнішими виявилися, все ж таки, українці. Хоча італійці, за словами Сергія Толстіхіна, чимось подібні до нас.
- Велосипед – найдешевший, найкорисніший та найекологічніший вид транспорту, вважає мандрівник. У країнах Європи це звичне явище, там щодня люди їздять на роботу верхи на велосипеді у костюмі з краваткою. А от правил дорожнього руху дотримуватися жорстко треба всім – і велосипедистам також.
- В Австрії мене оштрафували полісмени за те, що виїхав на червоне у невеличкому другорядному провулочку. Мої друзі проскочили на зелене, а я хотів їх наздогнати. То вони примчалися з мигалками і вимагали 35 євро, але потім, після довгих вмовлянь, виписали квитанцію на 20. У Австрії з порушеннями дуже строго, – ділиться враженнями Сергій. – Натомість в Італії полісмени дуже привітні, з ними можна сфотографуватися, вони завжди пояснять іноземцеві дорогу – жестами, на мігах, з посмішкою.
Українські велотуристи дісталися Риму через 24 дні. На 25-й день влаштували собі екскурсію по місту. Побачили визначні місця столиці, відвідали базиліку святого Петра, помолилися на могилі папи Іоана Павла ІІ.
Наступна подорож до Риму буде через п’ять років, – обіцяє веломан Сергій Толстіхін.