- Як давно ти створюєш прикраси з вовни, як навчилася цьому?
Як часто бувало, я щось шукала в інтернеті і наштовхнулася на спільному, де дівчата викладають вироби із вовни. Спочатку в голові не вкладалося, як з вовни можна зробити прикрасу, ну, ліжник, валянки – ніби зрозуміло, а тут така краса! Почала я розбиратися у тонкощах цього процесу, тільки півроку спостерігала за майстринями, перечитала дуже багато матеріалів. З часом прийшло розуміння, що вовна є різна, що для прикрас потрібна тонка, ніжна, не колюча вовна, що вимірюють товщину вовни у мікронах, і чим менше мікрон, тим тонша та краща вовна. Тоді вже просто споглядання стало замало і прийшло рішення пробувати творити своїми руками. Тож вже близько року я займаюся валянням вовни на практиці. Звісно, це дуже мало, зате є куди рости.
- Які методи використовуєш у роботі з вовною?
Валяють вовну двома методами, часто їх поєднуючи. Це сухе та мокре валяння. Сухе валяння можливе завдяки спеціальним голкам, вони мають насічки, за допомогою яких волокна вовни перекручуються між собою і так звалюються. Мокре ж валяння відоме давно, цим методом якраз валялися усім відомі російські валянки.
- Чому подобається працювати саме з цим матеріалом?
Вовна – дуже пластичний матеріал, і невеликі похибки можна приховати, пахне вона просто чудесно.
- Окрім прикрас, що ще виготовляєш?
До певного часу мені були цікаві тільки прикраси з вовни, а тепер усе частіше тягне робити шалики і замислююся над шапками. Іноді ідеї не дають заснути, хочеться спробувати чогось новенького і важко дочекати ранку, аби знову щось поваляти.
- Окрім валяння, маєш ще якісь захоплення?
Скільки себе пам’ятаю, займаюся різною творчістю, мене не годуй, а дай щось придумати, пов’язати, вишити. З дитинства займалася в музичній школі, складала вірші, пісні. Прогулювала пари в інституті, аби тільки не відриватися від гітари, і таки навчилася грати. Якщо не має вовни, в’яжу, вишиваю, ліплю, співаю, мені потрібно усе спробувати. Але усе ж зараз вовна на першому місці.
Досьє
Надія Телеховська
(працює під псевдонімом Ляля Головата)
Дата народження: 13 березня 1981 року
Сімейний стан: одружена, виховує доньку
Улюблений фільм: “Запах жінки”
Улюблена книжка: Джек Керуак «В дорозі»
Роботи майстрині можна переглянути у її Живому Журналі: lala-golovata.livejournal.com