Розповідаємо, чи змінилося життя у селах Хмельницької громади після об'єднання з містом

У червні 2020 року Хмельницький та 24 навколишні села об’єдналися в одну громаду. До цього місто мало свій бюджет, а інші населені пункти - свої. Після адмінреформи скарбниця стала спільною. Ми дізналися як тепер відбувається розподіл коштів на потреби сіл й поцікавилися думкою їх мешканців про зміни.

Як розподіляють гроші між містом та селами?

У 2020 році загальна сума, яка перебувала у бюджетах сільських рад та громад складала 86,5 мільйона гривень. Після розширення невикористані кошти від цієї суми передали до бюджету міської громади.

Як гроші розподіляють між містом та селом після об'єднання ми дізнавалися у начальника фінансового управління Хмельницької міської ради Сергія Ямчука.

Він пояснив, що бюджет у Хмельницькій територіальній громаді - один. Окремих у селах немає. Усі гроші від платників податків надходять на єдиний рахунок загального призначення незалежно від розміру доходів самого платника - чи то великий бізнесмен, чи звичайний сільський мешканець.

• Ми у бюджеті не зазначаємо конкретну суму коштів для кожного населеного пункту. Усі кошти розподіляються через структурні підрозділи міської ради, - зазначає Сергій Ямчук.

За потребами села стежать старости

Підрозділи міської ради реагують на проблеми як міста, так і сіл - кожен в межах своєї компетенції. На вершині цієї структури - міський голова, потім керівники департаментів, управлінь та відділів, начальники комунальних підприємств та керівники бюджетних установ.

• Староста - це той, хто відповідальний за потреби новоприєднаних сіл безпосередньо на місці. Це його повноваження. Він дає сигнали. що там чи там проблема у різні підрозділи відповідно до галузей - Департамент освіти, до прикладу, чи Управління соцзахисту, - каже Сергій Ямчук..

Також в округах працюють діловоди та землевпорядники на випадок, якщо мешканцям потрібно оформити якісь документи. Крім них функціонують приймальні депутатів міської ради. Тож за потреби жителі можуть звертатися й до них.

Населені пункти не мають власних структур з окремими повноваженнями

Статус сіл не змінився - вони не стали мікрорайонами міста, як Гречани чи Книжківці. Але функції міської влади поширюються на них так само, як і на місто. Немає окремих управлінь освіти для сільських та міських шкіл. Потребами і перших, і других займається Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради. Те ж саме стосується й інших галузей.

У 2021 році на села витратили більше, ніж отримали

• На сьогодні нам важко сказати, збагатилося місто від розширення міської громади, чи ні. Доходи зараховуються в єдиний бюджет. Та за фактом 2020 року, коли в громадах і сільських радах ще були самостійні бюджети, ми бачили дохідну базу. Коли ми вираховували видаткову базу, ми відповідно бачили й видатки. Обсяг доходів приєднаних територій станом на 2021 рік становить 81,4 мільйона гривень, а видатків на ці території - 122,2 млн гривень. Ось вам і цифри, - каже Сергій Ямчук

За видаткові кошти будують спортивні майданчики для дітей, проводять водогони, ремонтують дороги. Для шкіл придбали інтерактивні дошки, на кожного учня розподіляють фіксовану суму - по 350 гривень, на вихованця садочка - 450 гривень. Ці кошти спрямовують на придбання необхідних матеріалів, інвентарю та обладнання.

Яка вигода для міста від об'єднання з селами?

• Питання полягає не у прибутковості чи збитковості, бо рішення прийняли не на рівні міської ради. Йде реформа децентралізації в усіх регіонах держави, це було визначено Кабінетом Міністрів. Нас не питали, чи нам це вигідно, чи невигідно. Провели реформу, нас довели до відома - приєднується стільки-то громад, забезпечте їх належне функціонування та розвиток, - пояснює Сергій Ямчук.

На питання про те, чи вищі органи влади підтримують розвиток приєднаних територій шляхом надання субвенцій з державного бюджету, Сергій Ямчук відповідає невтішно.

• Поки по субвенціях не має ніякої підтримки. Взагалі їх є декілька. Наприклад, якщо переглянути субвенції на соціально-економічний розвиток, там немає жодного села нашої територіальної громади. Кошти на дороги виділяються з державного фонду, але вони не виділялися для доріг комунальної власності, тобто для сіл, для міста також нічого не передбачено, - розповідає він. - Реформа проведена, територіальні громади об'єднані в одну, а пропозиції щодо розподілу субвенцій надає обласна адміністрація. Я вважаю, що якщо є субвенція, то її потрібно розподіляти на населення. Так само по стратегічних об'єктах нічого не передбачено. Кошти на ті ж дороги ми виділяємо з доходів громади в цілому. На жаль, підтримки немає.

Щоб дізнатися, яка ситуація в округах, ми спілкувалися з їх старостами.

Найпоширеніші проблеми - відсутність водогонів та розбиті дороги

Староста округу з центром у селі Олешин Валентина Базилюк каже, що до міського бюджету у 2020 році передали суму у розмірі 3,5 млн гривень. Сума видатків поки не відома. Що планують зробити за бюджетні кошти - охоче розповідає.

• Будуть у нас майданчик закладати для дітей на суму 200 тисяч гривень. Встановлять у центрі села. Роблять капітальний ремонт у місцевій амбулаторії - закладено суму у розмірі 4,5 млн гривень. Вже закупили апарати для аналізів та кардіограми, завдяки яким безкоштовно роблять обстеження, - каже Валентина.

Серед проблем, на які скаржаться жителі - відсутність водогону та розбиті дороги. Ці проблеми поступово вирішують. За словами старости, воду в Олешин та Іванківці планують провести вже в цьому році. А на 2022 рік уже закладені кошти для капітального ремонту доріг на трьох вулицях у селах Іванківці, Олешин та Калинівка.

Найбільша проблема округу - відсутність будівлі для дитячого садочка. Зараз він функціонує в орендованому адміністративному приміщенні, де також знаходиться сільська рада.

• Та найбільше нам шкода, що Олешинська ОТГ у 2019 році розробила дороговартісний проєкт на будівництво дороги протяжністю 10 кілометрів - від сміттєзвалища, до села Черепівка. Її мав будувати Облавтодор, бо це дорога державного значення. Та ми знаємо, що коли в Давидківці приїхав президент Зеленський перед виборами, то сказав, що вони матимуть дорогу дуже гарну. Після того наші гроші перекинули в Давидківці, а ми залишилися без дороги. А будувати мали починати з ранньої весни. Зараз ми підписи збираємо, добиваємося. Нам дуже шкода, що люди мали мрію й залишилися без неї, - каже Валентина Базилюк.

Мешканці Шаровечківської ОТГ не хотіли до міста

Фото з архіву редакції

З ліквідованої Шаровечківської ОТГ до бюджету міської громади передали сім мільйонів перехідних коштів. Про те, що у селах громади робили до об'єднання та що роблять після, розповідає староста Болеслав Бондар.

• У нас проєктів було досить багато. Наприклад, водогін у селі Шаровечка. Ще коли ми були об’єднаною громадою, розробили проєктну документацію на суму 22 мільйони гривень. Вже планували розпочати роботи, але фактично цього так і не відбулося. Цього року з міського бюджету виділили 3 мільйони гривень для завершення першої черги будівництва. У селі Малашівці - теж водогін. Він побудований на 90 відсотків, роботи тривають з 2016 року. Зараз місто розглядає проєктну документацію та планує виділити кошти на його завершення, - каже староста.

• В Шаровечківській ЗОШ І-ІІІ ступенів розпочали будівництво харчоблоку. Його побудували відсотків на 80. Зараз харчоблок переданий на баланс Департаменту освіти, виділені кошти у сумі 1,2 млн гривень. До 1 вересня його мають закінчити. У решті сіл, які раніше входили до громади, розпочатих і незавершених проєктів немає.

Серед найбільш нагальних проблем, які хвилюють жителів округу, Болеслав Бондар називає дороги, водогони та освітлення. Стверджує, що вже багато зроблено за останній період. Дороги передані на баланс структурам міської ради й у червні розпочинатимуть робити ямковий ремонт. У Мацьківцях за наявності коштів робитимуть капітальний ремонт відрізку шляху на одній із вулиць.

Як відомо, у 2020 році Шаровечківська ОТГ зверталася до суду з проханням визнати протиправним рішення про її об'єднання з містом. Та зрештою, сільська громада була ліквідована. На питання про те, як мешканці ставляться до об'єднання зараз, староста стверджує, що як його власна позиція, так і позиція населення не змінилися.

• Ми вважаємо, що держава зробила неправильний крок. Не потрібно було приєднувати громаду, яка була досить успішною. Це всі показники підтверджують. У нас було все централізовано, все налагоджено, дуже гарно працювали по всіх напрямках. Зараз це величезна громада, виникає маса питань. Місто - величезна структура, там багато управлінь, департаментів, комунальних підприємств. Воно не було готове до приєднання такої кількості сіл. Це 24 населених пункти, у яких є маса проблем. А щоб якісно вирішувати всі питання потрібен час і великі кошти. Де їх зараз взяти? - говорить Болеслав Бондар.

В Богданівцях об'єднанню радіють

Фото - zruchno.travel

Староста богдановецького округу Микола Діденко розповідає, що жителі округу реформу вітають з радістю. Бо суми, які сплачували платники податків й які надходили на баланс сільської ради були незначними. Всього бюджет села Богданівці складав 760 тисяч гривень.

Після об'єднання в окрузі відбулися значні зміни. Як і в решті сіл громади, на кожного учня школи з міського бюджету виділяють 350 гривень, у садочку - 450 гривень на дитину. Вчителям призначили 30-відсоткові доплати до заробітної плати.

• У нас є два проєкти на ремонт доріг - попередньо закладено суму 15 млн 500 тисяч гривень на дорогу на Польовій вулиці та 23 мільйони на вулиці Миру. Але це поки тільки проєкти. Гроші ще не виділили, тому ми ще не знаємо напевно, які це будуть суми. Міськсвітло взяло на баланс сільське освітлення. Нам поміняли всі лампочки, вони з настанням темряви вмикаються, а зранку вимикаються автоматично, - каже Микола Діденко.

Покращилося надання медичних послуг.

• Люди задоволені тим, що ми зараз знаходимося у територіальній громаді міста Хмельницького. Людей швидка везе не у районну лікарню, а у міську, де вони отримують якіснішу медичну допомогу. Раніше нас в Деражнянський район везли, а тепер - у міську лікарню, - каже староста.

Він розповідає, що багато проблем вже вдалося вирішити. Та роботи ще багато. Окрім доріг, ремонту потребує школа у Богданівцях - шиферний дах давно очікує заміни, потребує ремонту й система теплопостачання. У селі Березове потрібна капітальна реконструкція доріг на трьох вулицях. Значною проблемою для округу є стихійні сміттєзвалища.

• Раніше люди викидали сміття куди попало - у яруги, посадки. Зараз стихійні сміттєзвалища ліквідуються. Чекаємо тендеру, будуть братися за цю роботу й організовано вивозити сміття на міський полігон побутових відходів, зазначає Микола Діденко.

Староста округу з центром у Пирогівцях Володимир Чернюк розповів нам, що ще до об'єднання у селах Пирогівці та Бахматівці розпочали ремонт системи водопостачання. Зараз роботи тривають. Також планують капітальні ремонти вуличних доріг. Кошти з міського бюджету закладатимуть вже в цьому році.

• Дороги й водогін - це найбільш нагальні проблеми. Але водогін поскільки-постільки. А от дороги в жахливому стані. Рейсовий автобус по селу дві години їде по цих ямах. Люди втрачають час. Це незручно, - скаржиться Володимир Чернюк.

У окрузі з центром у селі Копистин також купили інтерактивну дошку для школи та виділяють кошти на кожного учня. Однак приміщення закладу потребує ремонту, а особливо - третій та четвертий поверхи.

Фото - 1ua.com.ua

Староста Лілія Панчук розповідає, що до об'єднання ніяких суттєвих проєктів в окрузі не розпочинали. Підсипали дороги, робили водовідні канали у селі Івашківці. Асфальт є лише в двох селах округу з п’яти й найближчим часом ця ситуація навряд чи зміниться. У Івашківцях, Колибані й Малій Колибані дороги підсипатимуть щебенем.

Та найбільше жителі скаржаться на те, що центральною дорогою Копистина їздять вантажівки. Мешканці зверталися до місцевої влади, Служби місцевих доріг і в Облавтодор, тож вдалося розпочати ремонт цього відрізку шляху.

• Жителі до об'єднання ставляться по-різному. Вони хотіли бути окремою громадою. Кажуть, навіщо ми потрібні місту. Але я думаю, що з часом буде краще, люди зрозуміють, бо є багато позитивних змін, - каже Лілія Панчук.

Зі старостою округу з центром у Давидківцях, Оленою Ярмощук журналістам ВСІМ поспілкуватися не вдалося. Як тільки з нею вдасться зв'язатися, її коментар ми обов'язково додамо.

Що думають мешканці округів?

Житель Шаровечки Олександр Міхалець каже, що йому було краще у складі сільської громади, аніж міської.

• Зараз багато документів треба переробляти, для мене це зайві клопоти. Я багатодітний батько, а це переоформлення, вся ця біганина дуже виснажують. Інші жителі теж скаржаться. Деякі люди не оформляли будинки, тепер мають проблеми. Взимку дороги не прочищали, а раніше таких проблем не було, - скаржиться Олександр.

Пані Олена, жителька села Давидківці ставиться до реформи позитивно.

• Маємо велику надію, що в нашому селі покращиться інфраструктура. Особливо всіх молодих батьків хвилюють питання щодо цікавого розвитку і дозвілля дітей, щоб гуртки для дітей зробили, майданчик, міні парк. Село велике, молоді і дітей багато, а нема чим їх зайняти. Не всі мають можливість возити дітей у місто, - каже Олена.

• Хочеться, щоб дороги покращили, особливо на маленьких вуличках де немає асфальту. З дітками по болоті, камінні незручно пройти.

Загалом, думки мешканців справді розділилися. Одні нарікають на бюрократичні труднощі, інші вважають, що об'єднання взагалі було недоречним. Деякі жителі, навпаки, щиро радіють й сподіваються, що нарешті відбудуться зміни на краще.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.